A blog on museum-digital and the broader digitization of museum work. Zola 2026-10-02T00:00:00+00:00 https://blog.museum-digital.org/uk/atom.xml 2026-10-02T00:00:00+00:00 2026-10-02T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2026/10/02/крізь-хвилі-як-вижити-в-епоху-ші/ <p>Тепер, коли <a href="https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/30/%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F-%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%83-musdb/">попередню версію нового інтерфейсу musdb нарешті випущено</a>, з’явився час написати й про інші аспекти роботи museum-digital. Про більш звичні труднощі. А саме: про нові, ще масштабніші хвилі AI-скраперів і ботів, які з липня цього року знову почали створювати проблеми для наших сервісів.</p> <p>Ми дотримуємося думки, що лицемірство не для нас. Особисто я беру участь у дискусіях про принципи <em>FAIR</em> щонайменше з 2015 року. На той момент вони вже певний час були відомі під цією назвою. Як формалізований документ вони існують із 2016 року, але якщо не зважати на саму назву, ці принципи та дискусії навколо них сягають, гадаю, щонайменше 1990-х років.</p> <p>У сфері культури, де багато установ фінансуються переважно коштом платників податків, ми прагнемо надавати наші дані та сервіси відповідно до принципів <em>F</em>indable, <em>A</em>ccessible, <em>I</em>nteroperable та <em>R</em>eusable, тобто так, щоб їх можна було знайти, отримати до них доступ, забезпечити їхню сумісність та повторне використання. У цьому контексті для нас особливо важливі <em>доступність</em>, <em>інтероперабельність</em> і <em>можливість повторного використання</em>.</p> <p>На практиці доступність має два аспекти. По-перше, там, де це можливо, слід уникати безпосередніх універсальних бар’єрів, наприклад обов’язкової автентифікації. По-друге, слід максимально зменшувати бар’єри, пов’язані з потребами конкретних користувачів. Наприклад, сторінки, призначені для людей, мають бути оформлені з достатнім контрастом.</p> <p>Якщо розглядати інші сервіси та машини як користувачів, що може здаватися дещо редукціоністським, але логічно є значно послідовнішим підходом, то <em>інтероперабельність</em> фактично означає особливу форму доступності. Так само як дані мають надаватися у формі, доступній якомога більшій кількості людей, вони повинні бути доступними й у форматах, які можуть читати машини. В ідеалі без додаткових налаштувань, тобто відповідно до відкритих стандартів.</p> <p><em>Можливість повторного використання</em> ґрунтується на цих принципах. Якщо дані вже вільно доступні іншим, відповідне ліцензування дає змогу творчо використовувати їх повторно.</p> <p>Через десять років після формалізації принципів FAIR нарешті з’явився хтось, хто повторно використовує наші дані у величезних масштабах. Здавалося б, варто радіти. На жаль, усі наші попередні уявлення про те, як саме відбуватиметься таке повторне використання, виявилися хибними.</p> <h2 id="raditi-ai-skraperam">Радіти AI-скраперам?</h2> <p>AI-скрапери, які засипають вебсервіси, а особливо великі й давно усталені інфраструктури, величезною кількістю запитів, стали постійною проблемою приблизно два роки тому. Минулого року museum-digital зіткнувся з першою великою хвилею AI-скраперів. Про це ми писали в попередніх дописах (<a href="https://blog.museum-digital.org/2025/12/09/updates-ai-scrapers-and-resilience/">1</a>, <a href="https://blog.museum-digital.org/2025/12/22/cleaning-out-our-closet/">2</a>, <a href="https://blog.museum-digital.org/2025/12/29/trimming/">3</a>).</p> <p>З одного боку, використання наших даних для навчання моделей штучного інтелекту, безперечно, є повторним використанням. Ба більше, це продуктивне повторне використання: невеликий внесок у навчання технології, яка за нинішнього рівня якості ще десять років тому звучала б як наукова фантастика.</p> <p>З іншого боку, таке повторне використання відбувається без зазначення джерела. AI-скрапери працюють за принципом масштабу, тому машиночитані API їх не цікавлять. Вони намагаються завантажити якомога більше даних і зробити це якомога швидше. Будь-яке пристосування до конкретного сайту, наприклад пошук і використання API, сповільнило б скрапінг. Кількість запитів настільки велика, що вони регулярно призводять до падіння серверів. І нарешті, люди, які найбільше виграють від нинішнього ажіотажу навколо AI, далеко не завжди викликають симпатію.</p> <p><strong>Але принципи залишаються принципами.</strong></p> <p>Не можна заперечувати, що кінцевою метою AI-скрапінгу все-таки є повторне використання. Хоча скрапери використовують HTML замість API, які ми з любов’ю для них створили, вони взаємодіють із нашими сервісами у найбільш доступний для них спосіб.</p> <p>Проблема в тому, що вони грають нечесно. А якщо небачена раніше кількість запитів призводить до падіння та відключення серверів, усі ці принципи втрачають сенс. Сервіс, який взагалі не надає даних, не може надавати їх відповідно до принципів <em>FAIR</em>.</p> <p>У museum-digital ми сприйняли нові запити як можливість удосконалити наше програмне забезпечення. Якщо воно витримує навалу тисяч ботів за секунду, можна впевнено сказати, що воно пройшло перевірку в бойових умовах і є стабільним. Водночас удосконалення нашого програмного забезпечення для публікації даних означало й відмову від функцій, які споживали надто багато ресурсів. Минулого року ми прибрали більшість загальнодоступних можливостей генерування PDF на сервері, а API IIIF перенесли до окремої конфігурації, розрахованої на те, що вона може вийти з ладу, не порушуючи роботу решти наших сервісів. Ми покращили обробку пошукових запитів і запровадили обмеження частоти запитів, тобто кількості запитів, які одна IP-адреса може виконати протягом певного часу.</p> <p>Нова хвиля AI-скраперів, що почалася в липні, ще масштабніша за минулорічну. Цих удосконалень виявилося недостатньо, щоб забезпечити стабільну роботу нашого основного сервера, на якому розміщені робочі бази даних.</p> <h2 id="vid-kozhnogo-za-iogo-mozhlivostiami-skidannia-navantazhennia">Від кожного за його можливостями: скидання навантаження</h2> <p>Ми, однак, продовжили минулорічний курс: аналізували запити скраперів та їхній вплив на стабільність сервера, тобто передусім визначали, які запити потребують найбільше ресурсів, і відповідно змінювали нашу конфігурацію. Важливо: ми <strong>не</strong> збільшували обчислювальні потужності. Сьогодні museum-digital працює на тих самих фізичних серверах, що й два роки тому.</p> <p>Під час аналізу ми виявили два типи особливо ресурсомісткої поведінки, які майже винятково характерні для скраперів, а також для деяких надзвичайно завзятих дослідників, перед якими ми перепрошуємо за те, що тепер регулярно їх блокуємо:</p> <ul> <li>Скрапери переходять за посиланнями на сторінках пошуку, особливо у фасетному пошуку, і зрештою комбінують дедалі більше параметрів. Малоймовірно, що людина шукатиме об’єкти, які «пов’язані з Берліном, і пов’язані з Німеччиною, і пов’язані з установою X, але не пов’язані з установою Y, а також пов’язані з періодом між 1990 і 2000 роками». Для автоматизованого скрапера це цілком нормальна поведінка.</li> <li>Якщо опубліковану сторінку об’єкта оновлено, автоматично зберігається знімок її поточного стану, щоб забезпечити доступ до архівної версії сторінки на певний момент часу. Передусім це потрібно дослідникам, щоб вони могли посилатися на конкретний стан сторінки. У повсякденній роботі архівні сторінки майже не використовуються. Вони також виключені з індексації пошуковими системами. Однак постійне створення нових знімків призводить до появи великої кількості посилань та окремих сторінок, які скрапери можуть сканувати без жодної користі для будь-кого.</li> </ul> <p>Обидві функції справді корисні, але погано масштабуються.</p> <p>Тому ми запровадили <strong>скидання навантаження (load shedding)</strong>. Щоразу, коли виконується пошук або відкривається архівна сторінка, система перевіряє поточне навантаження на сервер. Якщо воно перевищує певний поріг, сервер не виконує складні пошукові запити, причому залежно від рівня навантаження пошук може бути обмежений щонайменше трьома параметрами, або не завантажує архівну сторінку. Натомість користувач бачить попередження про те, що відповідна дія наразі недоступна, а сервер надсилає спеціальний код помилки HTTP. Якщо одна й та сама IP-адреса двічі спричиняє надсилання цього коду, її на певний час блокують.</p> <p>На момент написання цієї статті за два місяці ми таким чином заблокували загалом <strong>131 014 530 IP-адрес</strong>, з яких <strong>5 802 771</strong> заблоковано зараз.</p> <p>Цей підхід відповідає нашим принципам: ми намагаємося бути справедливими до всіх. Але якщо користувачі поводяться нечесно й ігнорують рекомендації, ми також не вважаємо себе зобов’язаними продовжувати грати чесно.</p> <p>На жаль, цей підхід працює на рівні блокування цілих IP-адрес. Оскільки «резидентські проксі», які раніше ми просто називали ботнетами, що заражають домашні роутери, стають дедалі серйознішою проблемою, цілком можливо, що звичайні користувачі, які справді зацікавлені в museum-digital, самі того не знаючи, також розміщують у себе вдома AI-скрапер. Боюся, я вже зіткнувся з таким випадком: одна колега без жодної очевидної причини не могла отримати доступ до museum-digital зі своєї домашньої мережі. В іншому цей підхід виявився напрочуд ефективним: кількість запитів майже не зменшилася, але наші сервіси тепер загалом працюють стабільно.</p> <p>Єдине падіння сервера відтоді сталося позавчора і було спричинене поєднанням активності ботів та помилки в наших контрольованих словниках. Останнє вже цілком наша провина.</p> <h2 id="gra-z-tsiframi-strategiia-zhurnaliuvannia">Гра з цифрами: стратегія журналювання</h2> <p>Після того як описані вище заходи фактично повернули стабільність нашим загальнодоступним порталам, залишилася одна проблема з внутрішніми сервісами: завантаження файлів стало неймовірно повільним. З’ясувалося, що величезна кількість запитів, які постійно записувалися в журнали, перевантажувала SSD.</p> <p>Тому ми вимкнули загальне журналювання доступу й тепер записуємо лише ті запити, які спричиняють помилки або надто повільну відповідь. Через це ми маємо менше інформації для реагування на нові хвилі запитів і справжні атаки. На щастя, вони також зазвичай спричиняють реальні помилки, які ми все ще можемо виявляти.</p> <h2 id="spravedlivist-i-fairnist">Справедливість і FAIRність</h2> <p>Завдяки цим заходам нам знову вдалося уникнути більш радикальних стратегій, які обмежували б доступність для користувачів, як людей, так і машин, наприклад повного блокування цілих регіонів світу або встановлення програмного забезпечення на кшталт <a rel="external" href="https://github.com/TecharoHQ/anubis/">Anubis</a>.</p> <p>І знову ж таки, нам поки що не довелося модернізувати обладнання та платити за це, хоча зрештою це, можливо, все-таки буде потрібно. Та й з інших причин це може бути цілком розумним рішенням.</p> <p>Цілісне розуміння власної інфраструктури, програмного забезпечення, обладнання та системного адміністрування, а також здатність розглядати всі ці компоненти разом і відповідно діяти дуже допомагають.</p> <p>Але якщо ця історія щось і показує, то передусім те, що навіть у такі непрості часи хостинг відповідно до принципів <em>FAIR</em> і надалі можливий.</p> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>AI Use</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p><em>(Зображення до допису згенеровано за допомогою Anima Base v1)</em></p> </div> </div> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2026/10/01/braving-the-waves-surviving-in-times-of-ai/1422001-masterpiece-best-quality-score_7-dis-Animaanima_baseV10-2.png.webp 2026-09-30T00:00:00+00:00 2026-09-30T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/30/попередня-версія-нового-інтерфейсу-musdb/ <p>Протягом останніх місяців ми працювали над новим, повністю переробленим інтерфейсом користувача musdb. У двох попередніх дописах у блозі ми вже розповідали про причини та масштаби цього оновлення (<a href="https://blog.museum-digital.org/2026/05/05/musdb-reimagined-a-preview/">1</a> англійською, <a href="https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/19/musdb-reimagined-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD-%D1%96-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/">2</a>). В останньому з них ми також представили запланований графік релізу. Отже, настав час першої попередньої версії.</p> <p>Відсьогодні ввечері користувачі musdb бачитимуть повідомлення із пропозицією спробувати новий інтерфейс. Виникає очевидне питання: чи готовий він до повноцінного використання? Насправді однозначної відповіді немає. Під час розробки ми насамперед зосередилися на функціях, які використовуються найчастіше, тоді як деякі менш уживані розділи musdb у новому інтерфейсі поки що повністю відсутні. Перш ніж перейти до майже повного переліку та категоризації функцій, яких у новому інтерфейсі ще немає, розглянемо кілька його ключових нових можливостей і переваг.</p> <h2 id="nova-arkhitektura-novi-mozhlivosti">Нова архітектура, нові можливості</h2> <p>Як ми вже неодноразово пояснювали в попередніх дописах, найскладнішою і водночас фундаментальною частиною оновлення інтерфейсу musdb став перехід до іншого архітектурного підходу. У старому інтерфейсі кожна сторінка є окремим скриптом, а всі ці скрипти використовують спільні функції у фоновому режимі. Тому відкриття сторінки або, наприклад, збереження форми потребує повного перезавантаження сторінки, разом з усіма даними, які при цьому взагалі не змінилися. На перший погляд це здається неефективним з погляду продуктивності та використання пропускної здатності. Так воно і є. Це також помітно безпосередньо під час роботи: наприклад, після надсилання форми сторінка повертається на самий верх.</p> <p>Рефакторинг бекенд-коду musdb для створення більш багаторазової, тестованої та логічної структури триває вже понад п’ять років. Безпосереднім результатом цієї роботи стало поступове розширення API musdb, про яке ми час від часу згадували в блозі: функції, що використовувалися для звичайного, зрозумілого для людини інтерфейсу, стали також доступними для обміну даними між машинами.</p> <p>Новий інтерфейс став результатом завершення цього рефакторингу. Це застосунок на TypeScript, повністю побудований на API musdb. З одного боку, це означає, що потенційно будь-яка дія, яку користувач може виконати через графічний інтерфейс musdb, буде доступна й для автоматизованого виконання через API. З іншого боку, це спрощує розробку: оскільки ми самі всюди використовуємо API, підтримувати його в належному стані стає значно простіше (див. також <a rel="external" href="https://en.wikipedia.org/wiki/Eating_your_own_dog_food">цей принцип</a>).</p> <p>Завдяки новій архітектурі інтерфейс повністю обробляється в браузері. Під час надсилання форм на сервер передаються лише змінені значення. Після завантаження застосунку це суттєво зменшує обсяг переданих даних. Так само під час навігації перезавантажуються лише ті частини сторінки, які справді змінюються. Це зменшує навантаження як на сервер, так і на клієнт та відповідно підвищує продуктивність.</p> <h3 id="avtomatizatsiia-za-dopomogoiu-vebkhukiv">Автоматизація за допомогою вебхуків</h3> <p>Саме завдяки новій архітектурі в musdb стало можливим додати систему вебхуків, яка дає змогу автоматично реагувати на зміни в musdb. Налаштувати вебхуки можна в налаштуваннях установи в новому інтерфейсі. Зверніть увагу: оскільки система вебхуків працює на основі нової архітектури, вебхуки, налаштовані в новому інтерфейсі, не спрацьовуватимуть під час роботи у старому інтерфейсі, доки доступні обидві версії. Див. також: <a rel="external" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Webhook">Wikipedia про вебхуки</a>.</p> <h2 id="onovlennia-dizainu">Оновлення дизайну</h2> <p>Повне переосмислення дизайну, звісно, дало нам змогу створити значно зручніший і більш упорядкований інтерфейс. Судячи з відгуків, які ми вже отримали, хоча їх поки що небагато, нам це вдалося. Схожі функції, які раніше були розподілені між різними частинами однієї сторінки або навіть різними сторінками, тепер об’єднані в одному розділі. Зайві або незрозумілі опції було прибрано. Там, де все могло залишитися як раніше, воно загалом таким і залишилося, адже попри свої недоліки старий дизайн також отримував чимало позитивних відгуків.</p> <p>У попередніх дописах у блозі ми вже докладно показували окремі частини нового інтерфейсу. Для цієї статті важливо інше: оновлення дизайну також передбачає відмову від деяких зайвих, невдало продуманих або фактично контрпродуктивних функцій.</p> <h2 id="perelik-funktsii-iaki-shche-ne-realizovano">Перелік функцій, які ще не реалізовано</h2> <p>Нижче наведено перелік функцій старого інтерфейсу, які ще не реалізовано в новому, у деяких випадках із додатковими поясненнями. Якщо певної функції в цьому переліку немає, найімовірніше, її вже реалізовано.</p> <h3 id="funktsiyi-iaki-tochno-bude-realizovano-ale-iakikh-poki-shcho-nemaie">Функції, які точно буде реалізовано, але яких поки що немає</h3> <h4 id="tsili-storinki">Цілі сторінки</h4> <ul> <li>Загальна сторінка пошуку зображень об’єктів ще не реалізована</li> <li>Підрахунок відвідувачів</li> </ul> <h4 id="navigatsiia">Навігація</h4> <ul> <li>Система сповіщень</li> </ul> <h4 id="inshi-instrumenti">Інші інструменти</h4> <p>У старому інтерфейсі вони доступні в розділі «Інструменти» на інформаційній панелі або в однойменному підменю навігації.</p> <ul> <li>Генератор QR-кодів</li> <li>Календар</li> <li>Список процесів</li> <li>Список завдань</li> <li>Управління знаннями / міні-вікі</li> <li>Перевірка гіперпосилань</li> <li>Скорочення URL</li> <li>Перевірка узгодженості під час перенесення даних із полів вільного тексту до контрольованих полів</li> </ul> <h4 id="funktsiyi-dostupni-v-kil-kokh-rozdilakh-musdb">Функції, доступні в кількох розділах musdb</h4> <ul> <li>Нотатки (для будь-якої сторінки)</li> <li>Інтеграція з Nextcloud</li> <li>Інтерфейс для користувачів з обмеженими правами<br /> <em>Інтерфейс має приховувати кнопки надсилання та інші елементи, якщо користувач не має права виконувати відповідну дію. Наразі це реалізовано лише в небагатьох випадках, хоча на рівні бекенду права доступу вже застосовуються.</em></li> </ul> <h4 id="storinki-ob-iektiv">Сторінки об’єктів</h4> <ul> <li>Оглядові сторінки <ul> <li>Меню сортування</li> <li>Список спостереження</li> <li>Перегляд списком / редагування більшості полів у табличному вигляді</li> </ul> </li> <li>Бічна панель <ul> <li>Попередження, якщо об’єкт наразі зарезервований</li> <li>Статус редагування запису про об’єкт, наприклад відкритий, заблокований або архівований</li> <li>Налаштування експорту для XML; швидкий експорт уже працює</li> <li>Пропозиції щодо покращення</li> </ul> </li> <li>Вкладка основних даних <ul> <li>Редагування перекладів</li> <li>Пропозиції тегів на основі зображення об’єкта</li> <li>Пропозиції тегів на основі опису об’єкта</li> <li>Можливість додавати джерела / посилання на джерела для подій</li> </ul> </li> <li>Вкладка додаткових даних <ul> <li>Налаштування статусу публікації для окремих полів даних</li> </ul> </li> <li>Вкладка адміністрування <ul> <li>Вилучення об’єкта з фондів</li> </ul> </li> <li>Вкладка місцезнаходження <ul> <li>Посилання на управління позиками</li> </ul> </li> <li>Більша частина вкладки реставрації / консервації</li> <li>Вкладка історії даних <ul> <li>Інтерфейс керування версіями</li> </ul> </li> <li>Власний / налаштований користувачем інтерфейс редагування об’єктів</li> <li>Порівняння об’єктів</li> </ul> <h4 id="storinki-ustanov">Сторінки установ</h4> <ul> <li>Сторінка редагування установи <ul> <li>Вкладка для самокатегоризації установ / опитування</li> </ul> </li> <li>Налаштування на рівні установи <ul> <li>Налаштування запланованого автоматичного створення експортів</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="storinki-kolektsii">Сторінки колекцій</h4> <ul> <li>Ієрархія та сортування</li> <li>Сторінка редагування</li> <li>Додавання тегів до колекцій</li> </ul> <h4 id="seriyi">Серії</h4> <ul> <li>Сторінки редагування серій <ul> <li>Ієрархія</li> <li>Сортування об’єктів серії</li> <li>Бічна панель <ul> <li>Налаштування видимості серії на публічній сторінці установи</li> <li>Можливість групувати пов’язані записи словника для редагування в nodac</li> </ul> </li> </ul> </li> </ul> <h4 id="nalashtuvannia-koristuvachiv">Налаштування користувачів</h4> <ul> <li>Сторінки редагування інших користувачів <ul> <li>Налаштування прав користувачів</li> </ul> </li> <li>Налаштування власного облікового запису <ul> <li>Експорт даних власного облікового запису</li> <li>Налаштування WebDAV (для підготовки самостійно запущених імпортів даних)</li> <li>Налаштування сповіщень</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="kontakti-adresna-kniga">Контакти / адресна книга</h4> <ul> <li>Сторінки редагування контактів <ul> <li>Експорт vCard</li> <li>Список пов’язаних бібліографічних записів (буде реалізовано на сторінці пошуку літератури)</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="primishchennia">Приміщення</h4> <ul> <li>Ієрархія</li> <li>Сторінки редагування <ul> <li>Відображення даних датчиків</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="vistavki">Виставки</h4> <ul> <li>Сторінки редагування <ul> <li>Вкладка для публікацій, пов’язаних із виставкою</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="slovniki-dovidkovi-dani">Словники / довідкові дані</h4> <ul> <li>Ще не опублікована функція каталогу-резоне</li> <li>Твердження</li> </ul> <h3 id="funktsiyi-iaki-vzhe-realizovano-ale-iaki-shche-tochno-potribno-vdoskonaliti">Функції, які вже реалізовано, але які ще точно потрібно вдосконалити</h3> <ul> <li>Сторінка редагування об’єкта <ul> <li>Прив’язування нещодавно прив’язаних сутностей на вкладці основних даних</li> </ul> </li> </ul> <h3 id="funktsiyi-iaki-bude-vidaleno">Функції, які буде видалено</h3> <ul> <li>Загальні функції сторінок <ul> <li>Закладки<br /> <em>Браузери значно краще працюють із закладками, ніж musdb. А musdb у будь-якому разі працює в браузері.</em></li> </ul> </li> <li>Сторінка об’єкта <ul> <li>Вкладка «Дослідження провенансу»<br /> <em>Відгуки дослідників провенансу, а також здоровий глузд і наш власний досвід показали, що нинішня реалізація загалом невдала. У майбутньому в musdb може з’явитися окремий загальний розділ для управління дослідницькими проєктами, який справді виконуватиме завдання, для яких ми створили цю функцію.</em></li> <li>Введення даних у вигляді вільного тексту за допомогою відповідно підготовленого QR-коду</li> <li>Інструмент «Запитати експерта»</li> </ul> </li> <li>Розділ статей (майже не використовувався)</li> <li>Функції для подкастів (ніколи не публікувалися)</li> <li>Сторінка серії <ul> <li>Офлайн-каталог HTML<br /> <em>Це рішення належним чином не підтримувалося вже близько десяти років. Крім того, завдяки значно ширшій доступності інтернет-з’єднання рішення на основі API стали набагато гнучкішими.</em></li> <li>Налаштування режимів відображення опублікованих сторінок серій</li> </ul> </li> <li>Чат</li> <li>Налаштування стартової сторінки користувача після входу<br /> <em>Основним і найнадійнішим способом повідомляти про оновлення musdb та інших інструментів museum-digital є блог, стрічка якого вбудована в інформаційну панель. Якщо всі користувачі час від часу відкриватимуть інформаційну панель, зростає ймовірність того, що вони дізнаватимуться про оновлення. Крім того, уніфікований процес входу полегшує розуміння повідомлень користувачів про помилки, пов’язані зі входом і запуском системи.</em></li> </ul> <h4 id="funktsiyi-iaki-shche-potribno-obgovoriti">Функції, які ще потрібно обговорити</h4> <ul> <li>Сторінка об’єкта <ul> <li>Налаштування кнопок соціальних мереж. З огляду на доступний набір таких кнопок і сучасні тенденції використання соціальних мереж, можливо, доцільніше просто відмовитися від цієї опції.</li> </ul> </li> </ul> <h2 id="shcho-tse-oznachaie-dlia-podal-shogo-planu">Що це означає для подальшого плану?</h2> <p>Як легко побачити, роботи ще чимало. Однак основну її частину вже виконано, і ми повністю дотримуємося запланованого графіка. Для всіх, хто залежить від функцій, яких поки що немає в новому інтерфейсі, стара версія залишатиметься доступною приблизно до 22 листопада. Водночас для більшості користувачів musdb у своєму нинішньому стані вже має задовольняти більшість або навіть усі їхні потреби краще, ніж старий інтерфейс.</p> <p>До 22 листопада обидві версії залишатимуться доступними, щоб користувачі могли поступово перейти на нову. Ми будемо раді Вашим відгукам і продовжуватимемо регулярно оновлювати нову версію.</p> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>AI Use</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p><em>(Зображення до допису згенеровано за допомогою Anima Base v1)</em></p> </div> </div> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/30/попередня-версія-нового-інтерфейсу-musdb/1636002-masterpiece-best-quality-score_7-dis-Animaanima_baseV10.png.webp 2026-09-19T00:00:00+00:00 2026-09-19T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/19/musdb-reimagined-поточний-стан-і-графік-оновлення/ <p>У <a href="https://blog.museum-digital.org/2026/05/05/musdb-reimagined-a-preview/">травні 2026 року</a> ми анонсували масштабне оновлення інтерфейсу користувача musdb. Відтоді нова версія набуває дедалі чіткіших обрисів, тож тепер ми можемо представити конкретний графік її впровадження.</p> <h2 id="masshtab-i-prichini-onovlennia"><strong>Масштаб і причини оновлення</strong></h2> <p>musdb як інструмент існує майже від самого початку роботи museum-digital у 2009–2010 роках. Спочатку його створили як інструмент для внесення даних про об’єкти, призначених для публікації. Відтоді цілі та сфера застосування musdb значно розширилися: з простого інструменту для внесення та публікації даних він перетворився на повноцінну систему управління музейними колекціями та роботою музею. Водночас базова архітектура інтерфейсу користувача залишалася майже незмінною.</p> <p>Упродовж років до системи додавали багато нових функцій. Однак їх зазвичай розміщували так, щоб не заплутувати наявних користувачів і не порушувати усталені робочі процеси. У результаті сам musdb працював добре, проте його інтерфейс роками розвивався без чіткого довгострокового плану та систематичної розробки стабільних універсальних компонентів.</p> <p>З 2009 року значно змінився й ширший технологічний контекст. Веброзробка стала іншою. Нам більше не потрібно перейматися Internet Explorer, сумісність між браузерами суттєво покращилася, а вебзастосунки сьогодні можуть бути набагато інтерактивнішими. Щоб повною мірою скористатися цими можливостями під час подальшої розробки musdb, необхідно докорінно змінити його архітектуру.</p> <p>Архітектура musdb переходить від традиційного вебсайту з великою кількістю окремих сторінок до <em>Single Page Application</em> (SPA). Тому йдеться справді про повне переписування інтерфейсу. Замість того щоб генерувати сторінки на сервері й лише відображати їх у браузері, інтерфейс musdb тепер повністю генеруватиметься безпосередньо в браузері, а через відповідні добре задокументовані API завантажуватимуться лише потрібні в конкретний момент дані.</p> <p>Це означає, що навіть для простого збереження функцій старого дизайну їх, або принаймні спосіб їх представлення, потрібно реалізувати заново. Водночас оновлення дає чудову нагоду зробити інтерфейс більш упорядкованим і зручним, а також переосмислити функції, які раніше залишалися малопомітними або майже не використовувалися.</p> <p>Хоча в майбутній версії на технічному рівні, принаймні щодо інтерфейсу користувача, практично все буде новим, це не означає, що на концептуальному рівні все має суттєво змінитися. Нова версія musdb збереже знайому базову структуру сторінок: списки, сторінки редагування та сторінки для додавання нових записів. Збережеться і принцип сторінок редагування з вкладками, а також, за кількома винятками, ті самі поля даних і їхня послідовність.</p> <h2 id="nevelikii-poperednii-ogliad">Невеликий попередній огляд</h2> <p>Оскільки багато речей залишаться знайомими, варто поглянути й на те, що зміниться. Нижче ми покажемо кілька таких нововведень у коротких скринкастах. Більшість із них стосується оглядових сторінок і сторінок зі списками, які вже готові до впровадження.</p> <h3 id="navigatsiia">Навігація</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-navigation-customization-eng.mp4"></video><figcaption class="wp-element-caption">Скринкаст показує, як тепер можна додавати окремі пункти меню до панелі швидкого доступу та прибирати їх звідти. Панель швидкого доступу та список інших розділів musdb тепер розташовані ближче один до одного.</figcaption></figure> <h3 id="novi-mozhlivosti-fil-truvannia">Нові можливості фільтрування</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-search-filter-eng.mp4.crf28.mp4"></video></figure> <p>Короткий скринкаст із майбутньої версії musdb. Як це вже було розпочато у старому дизайні musdb, тепер не лише об’єкти, а й багато інших типів записів отримають нові можливості фільтрування.</p> <h3 id="tri-rezhimi-vidobrazhennia-ogliadiv">Три режими відображення оглядів</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-search-toggle-display-eng.mp4.crf28.mp4"></video><figcaption class="wp-element-caption">Усі оглядові сторінки матимуть єдину логіку відображення. Дані можна буде переглядати у вигляді сітки, списку або таблиці.</figcaption></figure> <h3 id="infrastruktura-dlia-paketnoyi-obrobki-na-vsikh-ogliadovikh-storinkakh">Інфраструктура для пакетної обробки на всіх оглядових сторінках</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-search-batch-edit-eng.mp4.crf28.mp4"></video><figcaption class="wp-element-caption">Усі оглядові сторінки тепер мають інфраструктуру для вибору та пакетної обробки записів. Наприклад, уже зараз можна одночасно публікувати або приховувати одразу кілька груп об’єктів чи колекцій. На інших оглядових сторінках поки що немає функцій пакетної обробки, пов’язаних із вибраними записами. Однак завдяки спільній інфраструктурі реалізувати такі функції за потреби тепер буде значно простіше.</figcaption></figure> <h3 id="interaktivni-ogliadi">Інтерактивні огляди</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-publish-from-list-eng.mp4"></video><figcaption class="wp-element-caption">Тут показано, що на всіх оглядових сторінках для типів даних, які можна публікувати, — колекцій, об’єктів, груп об’єктів, виставок, подій і заходів — статус публікації кожного запису відображатиметься в одному й тому самому місці. Натиснувши на статус публікації, запис можна буде приховати або опублікувати безпосередньо зі списку.</figcaption></figure> <h2 id="koli-zh-z-iavit-sia-onovlennia">Коли ж з’явиться оновлення?</h2> <p>Наразі розробка просувається без суттєвих труднощів, а необхідні компоненти для майже всіх функцій уже готові. Залежно від того, якими функціями ви користуєтеся, новий інтерфейс уже зараз може замінити старий у більшості типових сценаріїв роботи. Однак для повноцінної підтримки всіх поширених сценаріїв використання необхідно щонайменше повністю завершити сторінку редагування об’єктів. Очікується, що вона буде готова не пізніше кінця вересня. Після цього відбудуться презентації та перехідний період, протягом якого стару й нову версії можна буде використовувати паралельно. Це має забезпечити плавний перехід від старого інтерфейсу користувача до нового.</p> <figure class="wp-block-table"><table class="has-fixed-layout"><tbody><tr><td>14.09.2026</td><td>Публікація допису в блозі.</td></tr><tr><td>28.09.2026 - 04.10.2026</td><td>На інформаційній панелі musdb з’явиться повідомлення про новий інтерфейс користувача. Воно міститиме посилання на нову версію, якою вже можна буде користуватися як альтернативою.</td></tr><tr><td>30.10.2026</td><td>Презентація нового інтерфейсу користувача на зустрічі користувачів museum-digital. До цього моменту новий інтерфейс буде повністю готовий.</td></tr><tr><td>01.11.2026</td><td>Процес входу в систему буде змінено так, щоб користувачі за замовчуванням переходили до нового інтерфейсу. У ньому з’явиться повідомлення про зміну, а протягом певного часу також залишатиметься можливість перейти до старого інтерфейсу.</td></tr><tr><td>02.11.2026, 13:00</td><td>Вступна презентація (німецькою мовою).</td></tr><tr><td>06.11.2026, 13:00</td><td>Вступна презентація (англійською мовою).</td></tr><tr><td>16.11.2026, 10:00</td><td>Вступна презентація (німецькою мовою).</td></tr><tr><td>22.11.2026</td><td>Повідомлення на інформаційній панелі буде прибрано разом зі старим інтерфейсом користувача.</td></tr></tbody></table> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>AI Use</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>Зображення до публікації створено за допомогою Anima Base v1.</p> </div> </div> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2026/09/14/musdb-reimagined-update-release-schedule/1704001-masterpiece-best-quality-score_7-dis-Animaanima_baseV10.webp 2025-03-02T00:00:00+00:00 2025-03-02T00:00:00+00:00 malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2025/03/02/контрольовані-словники-в-museum-digital-принципи/ <p>Все більше музеїв приєднуються до museum-digital, щоб зробити свої колекції доступними для ширшої аудиторії. Для ефективного пошуку та коректного відображення інформації використовується контрольована термінологія. Це гарантує єдині стандарти опису об’єктів і спрощує роботу з даними. У цьому матеріалі пояснюється, як працюють контрольовані словники, як вводити географічні назви та що робити, якщо потрібного терміна немає в базі.</p> <p><strong>Як працюють контрольовані словники?</strong></p> <p>Щоб забезпечити точні результати пошуку та коректне відображення даних, museum-digital використовує нормалізовані дані — контрольовану термінологію. Для їх управління розроблено багатомовний інструмент <strong>nodac</strong>, який контролює словники museum-digital і може застосовуватися для роботи із зовнішніми термінологіями.</p> <p>Деякі контрольовані словники безпосередньо пов’язані з введенням і виведенням даних у museum-digital. Ці словники, разом з іншими термінами, доступними через <strong>nodac</strong>, відкриті для загального використання через веб-інтерфейс та API <strong>md:term</strong>.</p> <p>Додавання нових термінів відбувається автоматично: якщо один музей вводить нове поняття, воно стає доступним для всіх. Це дозволяє спільно розвивати наукову лексику для опису колекцій.</p> <hr /> <h3 id="gnuchkist-u-vikoristanni-geografichnikh-nazv"><strong>Гнучкість у використанні географічних назв</strong></h3> <p>У museum-digital надається перевага сучасним географічним назвам, але система дозволяє враховувати й історичні варіанти. Деякі музеї фіксують історичну назву місця виготовлення предмета, інші — сучасну. Обидва підходи підтримуються, оскільки назви прив’язані до єдиної системи синонімів. Наприклад, пошук за запитом <strong>«Львів»</strong> також видасть результати для <strong>Lwów</strong> та <strong>Lemberg</strong>.</p> <p>Рекомендується використовувати <strong>сучасні назви</strong> без політичних позначень, якщо це не є принципово важливим для об’єкта. Наприклад, просто <strong>«Київ»</strong>, а не <strong>«Київ, Українська Народна Республіка»</strong>. Датування об’єкта допоможе точніше визначити його історичний контекст.</p> <p>Важливо: у системі існує окрема категорія <strong>«історичних»</strong> місць. До неї входять лише <strong>населені пункти, які більше не існують</strong> (наприклад, шахтарські селища, що зникли через видобуток корисних копалин). Якщо місто просто змінило назву, але продовжує існувати, воно <strong>не</strong> вважається історичним.</p> <hr /> <h3 id="iak-pravil-no-vvoditi-geografichni-nazvi"><strong>Як правильно вводити географічні назви</strong></h3> <p>Щоб правильно пов’язати новий об’єкт з уже існуючими даними, рекомендується вводити назву <strong>без зайвих слів</strong>. Наприклад, <strong>«Київ»</strong>, а не <strong>«місто Київ»</strong>.</p> <ul> <li><strong>Не додавайте службові слова</strong> на кшталт «місто», «село», «селище». Наприклад, <strong>«Мезин»</strong>, а не <strong>«с. Мезин»</strong> чи <strong>«село Мезин»</strong>.</li> <li><strong>Використовуйте службові слова</strong>, якщо вони є частиною офіційної назви. Наприклад, <strong>«Київська область»</strong>, <strong>«Новгород-Сіверський район»</strong>, але просто <strong>«Дніпро»</strong>.</li> <li>Якщо населений пункт має поширену назву, можна <strong>навести курсор на запропоновані системою варіанти</strong> та вибрати потрібний район/регіон.</li> </ul> <hr /> <h3 id="iak-dodati-novu-nazvu-iakshcho-yiyi-nemaie-u-slovnikakh"><strong>Як додати нову назву, якщо її немає у словниках?</strong></h3> <p>Контрольовані словники постійно оновлюються, але якщо потрібної назви немає, її можна додати вручну.</p> <ol> <li>Введіть назву населеного пункту у відповідне поле.</li> <li>Натисніть <strong>«Надіслати»</strong> або <strong>Enter</strong>.</li> <li>Відкриється меню внесення нової назви.</li> </ol> <p>Рекомендується <strong>уникати службових слів</strong> (наприклад, «село», «селище») — їх краще вказати в описі. У цьому ж розділі можна додати інформацію про <strong>район, область, країну</strong>.</p> <p>Ми сподіваємося, що ці рекомендації допоможуть вам правильно використовувати контрольовані словники museum-digital, полегшать пошук та внесення нових даних, а також сприятимуть точному й узгодженому опису колекцій. Якщо у вас виникнуть запитання або зауваження, звертайтеся до підтримки museum-digital Ukraine (ukraine@museum-digital.de).</p> 2025-03-01T00:00:00+00:00 2025-03-01T00:00:00+00:00 malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2025/03/01/museum-digital-україна-понад-51-музей-та-18-000-обєктів/ <p>З листопада 2022 року українська версія museum-digital стала платформою для понад 51 музею, які вже представили більш ніж 18 000 об’єктів у майже 500 зібраннях. Каталог постійно зростає, відкриваючи доступ до культурної спадщини для всіх зацікавлених. Попереду ще багато роботи, і кожен новий об’єкт – це ще один крок до збереження та поширення музейних колекцій. Долучайтеся!</p> 2025-02-14T00:00:00+00:00 2025-02-14T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2025/02/14/короткий-change-log-за-грудень-2024-та-січень-2025/ <h3 id="gruden-2024"><strong>Грудень 2024</strong></h3> <h4 id="frontend"><strong><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/frontend/">Frontend</a></strong></h4> <ul> <li>Дати у транскрипціях (<a rel="external" href="https://de.wikipedia.org/wiki/Text_Encoding_Initiative">TEI</a>) тепер парсяться незалежно від використання <code>when=""</code> або <code>when=''</code>.</li> <li>Нотатки до маркувань тепер відображаються на сторінках об’єктів. <ul> <li>Раніше їх не було, тепер реалізовано через підказку (tooltip), яка з’являється при наведенні на маркування – аналогічно до приміток до подій.</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="musdb"><strong><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/musdb/">musdb</a></strong></h4> <ul> <li>Назви та описи виставок і груп об’єктів тепер можна перекладати.</li> <li><strong><a href="https://blog.museum-digital.org/2025/01/13/version-control-batch-transfer-between-data-fields-of-object-records/">Версіонування</a></strong></li> <li>Журнал “поточних місцезнаходжень” об’єкта можна експортувати у форматі CSV.</li> <li>Завантажені зображення об’єктів тепер можна приховувати або публікувати пакетно (аналогічно до описаної раніше реалізації, але в меню зображень).</li> <li><strong>Розширення <a rel="external" href="https://de.handbook.museum-digital.info/musdb/API/index.html">API</a></strong>, нові функції: <ul> <li>Передача розмірів об’єкта.</li> <li>Список зображень і ресурсів, пов’язаних із об’єктом.</li> <li>Метадані зображень.</li> <li>Публікація / приховування зображень об’єкта.</li> </ul> </li> </ul> <hr /> <h3 id="sichen-2025"><strong>Січень 2025</strong></h3> <h4 id="frontend-1"><strong><a rel="external" href="https://de.handbook.museum-digital.info/musdb/API/index.html">Frontend</a></strong></h4> <ul> <li>Додано сортування ескізів об’єктів за “естетикою” (докладніше в окремому блозі).</li> </ul> <h4 id="musdb-1"><strong><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/musdb/">musdb</a></strong></h4> <ul> <li>Уніфіковано максимальну довжину поля “Нотатка до годин роботи” (тепер однаково в UI та базі даних).</li> <li>Виправлено проблему при перемиканні між установами під час перевірок на узгодженість.</li> <li>Додано можливість пошуку літератури за редактором.</li> <li><a href="https://blog.museum-digital.org/2025/01/13/version-control-batch-transfer-between-data-fields-of-object-records/">Пакетне переписування тексту з одного вільного текстового поля в інше.</a></li> </ul> <h4 id="importer">Імпортер</h4> <h5 id="golovne"><strong>Головне</strong></h5> <ul> <li>Автоматична трансформація дат життя для осіб. Наприклад, рік смерті “01.01.2012” тепер відображається як “2012” (раніше – “01.01.2012”).</li> <li>Символи “?” та “(?)” прибираються з початку та кінця імпортованих ключових слів.</li> <li>Різні види дужок у назвах ключових слів замінюються на звичайні круглі дужки.</li> </ul> <h5 id="parser"><strong>Парсер</strong></h5> <ul> <li>Жорсткіша внутрішня обробка налаштувань, всі імпорти тепер підтримують <code>start_at</code>. <ul> <li>Важливо для повторного імпорту, якщо він переривається через нові, ще не враховані елементи, а також для налагодження.</li> </ul> </li> <li><strong>Нові парсери:</strong> <ul> <li><strong><a rel="external" href="https://de.wikipedia.org/wiki/Metadata_Object_Description_Schema">MODS</a></strong> (переважно бібліотечні дані).</li> <li><strong>Faust-експорти</strong> для <a rel="external" href="https://st.museum-digital.de/institution/87">Händel-Haus</a>.</li> <li><strong>XML-дампи з MuseumPlus Classic</strong> (MsSQL &gt; XML-експорт по таблиці &gt; імпорт).</li> </ul> </li> </ul> <h5 id="vipravlennia-pomilok"><strong>Виправлення помилок</strong></h5> <ul> <li>Поле “Користувач” у Primus-парсері було неправильно пов’язане з подіями виробництва.</li> <li><strong>Матеріал / техніка</strong> у парсері BeeCollect для музеїв промисловості Саксонії тепер правильно імпортуються.</li> </ul> <h4 id="frontend-cli"><strong>“Frontend” (CLI)</strong></h4> <ul> <li>Додано можливість відключати імпорт окремих розділів через командний рядок.</li> <li>Оновлено довідковий текст для CLI-інструменту.</li> </ul> <h4 id="nodac"><strong><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/nodac/">nodac</a></strong></h4> <ul> <li>Поділ ключових слів тепер правильно обробляє випадки, коли термін містить назви місць або часові позначки. <ul> <li>Наприклад: <code>"Шолом; Берлін"</code> → ключове слово <code>"Шолом"</code> + місце <code>"Берлін"</code>.</li> </ul> </li> <li>Пошук за двозначними ключовими словами тепер враховує як ключові слова, так і загальні терміни.</li> <li>Часові значення тепер можна об’єднувати прямо зі сторінки редагування часу.</li> </ul> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>AI Use</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>Post image generated using Anima Base v1.</p> </div> </div> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2025/02/14/state-of-dev-december-2024-january-2025/typing-2025-01.avif 2025-01-23T00:00:00+00:00 2025-01-23T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/23/невеликий-інструмент-для-перевірки-в/ <p>При виконанні імпорту в museum-digital – особливо під час міграції інвентаризаційних даних – можуть виникати помилки через невідповідність записів. Інструмент імпорту визначає, що була спроба імпортувати раніше невідоме значення в контрольоване поле Musdb. Часто проблеми виникають, наприклад, із ролями учасників або типами надходжень.</p> <p><strong>Приклад:</strong> Попередня база даних музею використовувала ролі учасників замість подієвої структури для позначення того, хто створив об’єкт. У записах музею зазначено, що певний об’єкт має пов’язану особу X, яка позначена як “головний виробник”, а також пов’язаний час Y, позначений як “час виробництва”. Під час імпорту ці ролі (“головний виробник” і “час виробництва”) переводяться у відповідні типи подій museum-digital, щоб сформувати подію: об’єкт був виготовлений особою X у момент Y. Це працює, оскільки терміни “головний виробник” і “час виробництва” відповідають подієвому типу “виробництво”.</p> <p>Якщо певному терміну ще не призначене відповідне значення зі списку контрольованих термінів museum-digital, імпортер припиняє імпорт при першій появі цього терміна в одному з контрольованих полів. З одного боку, це корисно, оскільки дозволяє уникнути витрат ресурсів на імпорт, який все одно не буде завершений. З іншого боку, це створює труднощі, оскільки неузгоджені записи виявляються лише поодинці.</p> <h3 id="novii-dopomizhnii-instrument">Новий допоміжний інструмент</h3> <p>Новий інструмент <strong><a rel="external" href="https://concordance.museum-digital.org/">concordance.museum-digital.org</a></strong> робить цей процес менш складним. Користувачі можуть завантажити всі імпортовані дані певного поля (наприклад, ролі учасників) пострічково та перевірити, чи були вони вже узгоджені зі списками відповідностей.</p> <p>Для записів, які ще не мають відповідного значення, з’являється можливість вручну співвіднести їх із дозволеними варіантами museum-digital через інтерфейс інструменту, а також згенерувати кодові рядки, необхідні для внесення змін до списків відповідностей.</p> <p>Хоча перевірка та розширення відповідних <a rel="external" href="https://gitea.armuli.eu/museum-digital/MDImporterConcordanceLists">списків з відкритим кодом</a> має бути простою навіть для користувачів без технічних навичок, цей метод значно зручніший. Важливо й те, що імпорт більше не потрібно виконувати кілька разів, щоб усунути всі помилки, спричинені невідповідними записами. До того ж, порівнювати значення у звичайній людській мові значно зручніше, ніж використовувати внутрішні ідентифікатори цільових значень для пошуку відповідників.</p> <p><strong>Код перевірки відповідностей доступний за ліцензією MIT <a rel="external" href="https://gitea.armuli.eu/museum-digital/concordance-checker">тут</a>.</strong></p> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2025/01/23/a-concordance-checker-for-preparing-imports-to-museum-digital/20250123_Concordance_checker_en.avif 2025-01-13T00:00:00+00:00 2025-01-13T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/версіонування-та-перенесення-між-пол/ <p>Новий рік 2025 приносить дві давно очікувані функції в musdb: детальне версіонування даних об’єктів та опцію пакетного перенесення даних між текстовими полями.</p> <h2 id="versionuvannia">Версіонування</h2> <p>Центральною та довго відсутньою функцією в musdb була детальна історія версій записів, яка дозволяла б відстежувати та відновлювати дані після помилкової пакетної обробки або випадкового видалення вмісту полів.</p> <p>Така можливість тепер доступна. Переглянути всі зміни запису об’єкта з моменту початку фіксації змін (травень 2024) можна у вкладці <strong>“Запис даних”</strong> під час перегляду або редагування об’єкта в musdb. У верхній частині вкладки тепер знаходиться нова кнопка <strong>“Відкрити версіонування”</strong>.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D1%96%D0%B6-%D0%BF%D0%BE%D0%BB/./image-1024x700.png" alt="Screenshot" /><figcaption class="wp-element-caption">Детальну історію версій можна відкрити через нову кнопку у верхній частині вкладки <strong>“Журнал змін”</strong> під час редагування об’єкта.</figcaption></figure></p> <p>При натисканні відкривається вікно з таблицею всіх змін запису. Різні аспекти об’єктного запису розподілені по вкладках, а отже, й по різних таблицях, наприклад, для основних даних, адміністративної інформації, зв’язків із колекціями, ключових слів тощо.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D1%96%D0%B6-%D0%BF%D0%BE%D0%BB/./image-3-1024x600.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Історія версій об’єкта представлена у вигляді таблиці у спливаючому вікні. Значення, які були змінені порівняно з попередньою версією, обведені пунктирною рамкою. Порожні клітинки позначені пунктиром збоку. На скріншоті у верхньому рядку відображається найновіша версія (порожня клітинка в колонці “Кінець”).</figcaption></figure></p> <h2 id="perenesennia-za-poliami">“Перенесення за полями”</h2> <p>Другою, часто запитуваною функцією – особливо після імпорту – є <strong>пакетне перенесення вмісту з одного поля об’єкта в інше</strong>. Наприклад, якщо інформацію, що раніше зберігалася у невидимому полі <strong>“Історія об’єкта”</strong>, у майбутньому слід розміщувати у полі <strong>“Детальний опис”</strong>, щоб вона була доступною для публічного перегляду, тепер це можна зробити за кілька кліків одразу для сотень об’єктів.</p> <p>Як і всі інші опції <strong>“Глобального редагування”</strong>, <strong>перенесення за полями</strong> застосовується до всіх об’єктів, які відповідають встановленому критерію пошуку. Функція доступна у <strong>бічному меню списку об’єктів</strong>, як тільки встановлено пошуковий фільтр.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D1%96%D0%B6-%D0%BF%D0%BE%D0%BB/./20250113_musdb_transfer_1-1017x1024.jpg" alt="Weg zum Feldweisen transferieren von Feldinhalten über die Objektsuche." /><figcaption class="wp-element-caption">Якщо встановлено пошуковий фільтр для об’єктів, у нижньому правому куті бічного меню з’являються різні опції для експорту та пакетної обробки. У списку тепер з’явилася нова опція <strong>“Перенесення за полями”</strong>.</figcaption></figure></p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D1%96%D0%B6-%D0%BF%D0%BE%D0%BB/./20250113_musdb_transfer_2-1020x1024.jpg" alt="Overlay zum “Feldweisen Transferieren”." /><figcaption class="wp-element-caption">Скріншот нової опції пакетного перенесення об’єктних даних із одного вільного текстового поля в інше. Окрім вільних текстових полів об’єкта, можна вибрати дві <strong>“особливі категорії”</strong>: <strong>“Роздільні вимірювання”</strong> та <strong>“Роздільні дані: матеріал і техніка”</strong>, як показано на скріншоті. При <strong>перенесенні за полями</strong> текст у цільовому полі може бути замінений вмістом вихідного поля або доданий перед чи після наявного тексту.</figcaption></figure></p> <p>Нова функція <strong>“Перенесення за полями”</strong> також доступна через API musdb через нову кінцеву точку: <code>/object/transfer_by_search/{mode}</code>.</p> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-tip);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/tip.svg);" > tip </div> <span><strong>tip</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2025/01/13/version-control-batch-transfer-between-data-fields-of-object-records/20250113_musdb-Versioning_2_EN.avif 2023-11-19T00:00:00+00:00 2023-11-19T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2023/11/19/мільйон-обєктів-опублікованих-за-доп/ <p>З учорашнього дня на сайті museum-digital опубліковано понад мільйон об’єктів з музеїв по всьому світу. Вітаємо та дякуємо всім, хто зробив це можливим!</p> <p>До всіх цих об’єктів можна отримати доступ і шукати разом через <a rel="external" href="https://global.museum-digital.org/">museum-digital:global</a>.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/11/19/%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD-%D0%BE%D0%B1%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%B7%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%BF/./White-Minimalist-Simple-Modern-Calligraphy-Thank-You-Instagram-Post-1024x1024.png" alt="" /></figure></p> 2023-11-01T00:00:00+00:00 2023-11-01T00:00:00+00:00 malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2023/11/01/museum-digital-ukraine-1-рік/ <p>1 листопада 2022 року було запущено першу регіональну версію порталу museum-digital Ukraine. За минулий рік безліч захоплених музеїв долучилися до цього проєкту. З гордістю повідомляємо, що 34 з них уже поділилися більш ніж 8000 унікальними об’єктами на міжнародній платформі. Це лише початок нашого захопливого шляху, і ми готові зустрічати нові досягнення. Далі - буде!</p> 2023-10-14T00:00:00+00:00 2023-10-14T00:00:00+00:00 malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2023/10/14/туторіали-по-роботі-з-md-українською-мов/ <p>Ви тільки починаєте роботу в md або хочете детально ознайомитися з ключовими функціями? Saving Ukrainian Cultural Heritage Online (SUCHO) та ICOM Germany підготували низку туторіалів з museum-digital, які дадуть відповіді на багато запитань.</p> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=MM9jX-1dPss&amp;list=PLlwIIHnjvD4fV-klUZmcYcC4YfCNnV894 </div></figure> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=4DHHS9E0vXw&amp;list=PLlwIIHnjvD4fV-klUZmcYcC4YfCNnV894&amp;index=2 </div></figure> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-4-3 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=cZ1J00UhIdA&amp;list=PLlwIIHnjvD4fV-klUZmcYcC4YfCNnV894&amp;index=3 </div></figure> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=BcP8t4tgAqg&amp;list=PLlwIIHnjvD4fV-klUZmcYcC4YfCNnV894&amp;index=5 </div></figure> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=ZqgSAl_xmGQ&amp;list=PLlwIIHnjvD4fV-klUZmcYcC4YfCNnV894&amp;index=6 </div></figure> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=pcytVYr2kNU&amp;list=PLlwIIHnjvD4fV-klUZmcYcC4YfCNnV894&amp;index=7 </div></figure> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=lgdGmpKZSJQ&amp;list=PLlwIIHnjvD4fV-klUZmcYcC4YfCNnV894&amp;index=8 </div></figure> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=OC-hMZOlzBA&amp;list=PLlwIIHnjvD4fV-klUZmcYcC4YfCNnV894&amp;index=9 </div></figure> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=9vGeiPfFVvE&amp;list=PLlwIIHnjvD4fV-klUZmcYcC4YfCNnV894&amp;index=10 </div></figure> 2023-09-13T00:00:00+00:00 2023-09-13T00:00:00+00:00 malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2023/09/13/введення-особистостей-часів-місць-і-к/ <h3 id="u-tsii-statti-mi-pogovorimo-pro-strukturu-danikh-informatsiyi-shchodo-ob-iekta-z-iakoiu-pratsiuie-museum-digital-rozuminnia-tsiieyi-temi-dast-vam-zmogu-vibudovuvati-svoiu-bazu-danikh-ob-iektiv-poslidovnoiu-ta-akuratnoiu-a-takozh-zabezpechit-aktual-nist-vashikh-danikh-na-bagato-rokiv"><em>У цій статті ми поговоримо про структуру даних інформації щодо об’єкта, з якою працює museum-digital. Розуміння цієї теми дасть Вам змогу вибудовувати свою базу даних об’єктів послідовною та акуратною, а також забезпечить актуальність Ваших даних на багато років.</em></h3> <p>Відправною точкою структури museum-digital є (музейний) предмет. Що вважати окремим предметом, залежить від конкретного музею. Традиції класифікації вельми різні: в одних музеях зображення і рама реєструються окремо, в інших вони розглядаються як єдине ціле. Усі музейні об’єкти, однак, мають одну очевидну властивість - з ними відбувалися якісь події, які фіксують їхню історію. Розберемося детально як такі події реєструються в museum-digital.</p> <hr /> <div class="wp-block-group">Події складаються з кількох елементів, які дають відповіді на запитання **ЩО - ХТО - ДЕ - КОЛИ**. <div class="wp-block-columns"><div class="wp-block-column" style="flex-basis:25%">**ЩО** визначає тип події. Наприклад, виробництво, використання, передача, місце знаходження тощо. </div><div class="wp-block-column" style="flex-basis:25%">**ХТО** фіксує дійову особу події. Чи то людина, чи то організація, чи то щось інше. </div><div class="wp-block-column" style="flex-basis:25%">**ДЕ** фіксує те, де відбувалася та чи інша дія. Наприклад, у районі Брукліна міста Нью-Йорка, на вулиці Фрідріхштрассе в Берліні, в Індії або ж у безіменній точці на карті із зазначенням широти і довготи, де археологи знайшли якийсь об'єкт. </div><div class="wp-block-column" style="flex-basis:25%">**КОЛИ** фіксує час подій. Наприклад, 1803 рік, 50 рік до нашої ери або 14-те століття. </div></div></div><div class="wp-block-media-text is-stacked-on-mobile" style="grid-template-columns:25% auto"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/09/13/%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C-%D1%96-%D0%BA/./Screenshot-2023-09-12-at-23.24.06.png" alt="Image" /></p> <div class="wp-block-media-text__content">Museum-digital розрізняє близько 50 можливих дій з об'єктом, тобто **ЩО** сталося з об'єктом. **ХТО - ДЕ - КОЛИ** фіксуються в категоріях: дійові особи (актори), місця, часи. Крім цього, до об'єкта можуть бути віднесені ключові слова, які не відображаються в **ЩО - ХТО - ДЕ - КОЛИ**. Але вони все одно містять важливу інформацію щодо предмета і допомагають оперативно знайти його в базі даних. У випадку зі щоденником Анни Франк ключові слова можуть бути: щоденник, Переслідування в період націонал-соціалізму, Друга світова війна, тощо. <p>При цьому кожен об’єкт може бути пов’язаний з будь-якою кількістю подій. Візьмемо, наприклад, щоденник Анни Франк. Записник купив, а потім подарував Анні Франк її батько 12 червня 1942 року. Потім Анна Франк володіла книжкою і робила в ній записи аж до її арешту і депортації в табір Берген-Бельзен. Пізніше книга належала Міп Гіз, а потім батькові Анни Франк - Отто Франку. Зараз щоденник зберігається в Будинку Музеї Анни Франк в Амстердамі на Прінсенграхт 263-265. При цьому будь-яке перевидання щоденника у вигляді книжки тією чи іншою мовою, зрозуміло, вважатиметься абсолютно іншим типом предмета і матиме зовсім інші пов’язані з собою події. Але в кожного об’єкта все одно будуть свої <strong>ЩО - ХТО - ДЕ - КОЛИ</strong>.</p> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/09/13/%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C-%D1%96-%D0%BA/./image-2.png" alt="Image" /></p> <p>У museum-digital ці 4 категорії - <strong>дійові особи (актори), місця, часи, ключові слова (теги)</strong> відображаються в <a rel="external" href="https://uk.about.museum-digital.org/about/terminology/"><strong>контрольованих словниках</strong></a>. Введення понять до контрольованих словників відбувається автоматично: якщо один музей ввів якесь поняття, воно одразу ж доступне всім музеям у системі. Усі словники доступні на порталі <strong><a rel="external" href="https://term.museum-digital.de">md:term</a></strong>. Про <a rel="external" href="https://uk.about.museum-digital.org/software/term/"><strong>керування словниками</strong></a> можна прочитати на <a rel="external" href="https://uk.about.museum-digital.org">інформаційному сайті md</a>. Якщо коротко: будь-який користувач може їх редагувати в рамках роботи над своїми об’єктами, редактори nodac займаються модерацією. <strong>Завдяки спільній роботі над контрольованими словниками, музеї підтримують один одного в розробці спільного наукового лексикону для опису своїх зібрань.</strong></p> <p>Тепер настав час розібратися, як фіксувати ці типи даних у museum-digital коректно і послідовно. Усі типи подій можна переглянути і вивчити під час їхнього створення, тому ми не будемо концентруватися на цьому. Нам належить поговорити про чотири категорії: Місця, дійові особи, часи та ключові слова, які ці події складають.</p> <p><strong>Дійові особи – ХТО</strong></p> <ol> <li>Дійові особи або актори - це виробники, власники, автори, … об’єктів. Це особи або організації, які мають відношення (описуване подією) до об’єкта. У museum-digital актор реєструється як окрема сутність (тобто незалежно від об’єктів або відносин). Один і той самий актор може бути пов’язаний з багатьма об’єктами через безліч подій.</li> <li>“Дійовими особами” в подіях є особи або об’єкти, що індивідуалізуються. Якщо особа, яка перебуває в певному відношенні до об’єкта, не індивідуалізована (наприклад, окрім імені “Олексій Мельник”, яке часто трапляється, нічого не відомо), то цю особу та її відношення до об’єкта не можна зафіксувати в подіях. У такому випадку як місце запису пропонується відповідний опис об’єкта. Зазначення виробника як “Ткаченко” або “О. Кравченко”, а також “Олексій Мельник”, не розширене нічим (наприклад, відсутні рік народження і смерті, опис особистості та все інше, що характеризує конкретну людину), призводить до того, що дві різні людини з таким ім’ям не можуть бути відокремлені одна від одної в базі даних. Стає незрозуміло, який “Олексій Мельник” має вважатися виробником конкретного об’єкта.</li> <li>Для “первинної індивідуалізації” часто, але не завжди, достатньо назви посади або вказівки виду діяльності: “Олексій Мельник (тесля)”. Така інформація (додавання омонімів) потім додається до прізвища в круглих дужках. Якщо є достатньо іншої інформації (рік народження, рік смерті, опис) або якщо саме прізвище не дуже поширене, такі додатки не слід використовувати.</li> <li>Загальні офіційні або професійні титули, такі як “мер”, не можуть бути індивідуалізовані і тому не можуть бути записані як дійова особа. Такі вищі найменування, як “хімічна промисловість” або “виробник паперу”, також не можуть бути використані як дійові особи: вони не можуть бути індивідуалізовані та не є корпоративними структурами.</li> <li>Такі іменні афікси, як “єпископ”, “князь”, “барон” тощо, також можуть використовуватися як афікси омонімів, але опускаються як частина імені. Приклад: “Князь Ярослав Мудрий” не допускається і стає “Ярослав Мудрий”. Якщо ж таких людей кілька, і тільки один із них заслужив шляхетський титул, то його можна назвати “Ярослав Мудрий (князь)” (тобто з додаванням омоніма). Академічні титули, як правило, опускаються.</li> <li>Імена акторів можуть бути задані редакцією як синоніми. Під час пошуку актора з ім’ям у певній формі буде знайдено також об’єкти, з якими цей самий актор пов’язаний у синонімічній формі імені. Наприклад: Ярослав Володимирович Мудрий = Ярослав Мудрий.</li> <li>Актори можуть бути прив’язані до події (яка, зі свого боку, прив’язана до об’єкта), але можуть мати і загальне відношення до об’єкта. За можливості слід обирати прив’язку через подію, оскільки в такий спосіб фіксується характер відносин між об’єктом і актором. Наприклад, якщо об’єктом є лист від людини А до людини Б, у якому згадується людина С, то слід сформувати три події: “Написано - людина А”, “Отримано - людина Б”, “Згадувалося - людина С”. При цьому, події, за можливості, слід доповнювати інформацією про час і місце.</li> <li>Належність суб’єкта до події, а також (загальна) належність суб’єкта до об’єкта може бути або “ визначеною“ або “невизначеною”. Якщо впевненості у визначеності немає, не слід вносити в поле введення додаткових символів або слів, достатньо лише встановлення символу [~] замість [≡] в картці дії.</li> </ol> <p>Дійові особи класифікуються в museum-digital відповідно до сутнісного кодування GND, тобто відносяться, наприклад, до “KIF Companies” або “PIK Reigning Princes, Members of Reigning Princes Houses” або “PXL Literary Figures, Legendary Figures” або …. . Існує 8 класів сутностей і ще 8 класів осіб.</p> <p>Інформація про “суб’єктів” зберігається в каталозі “персони-інститути”, редагується і збагачується покликаннями на сховища стандартних даних (здебільшого доступних як Linked Open Data - LOD). Таке збагачення можливе тільки для персоніфікованих осіб і корпорацій. У частині збагачення і форм назв museum-digital багато в чому наслідує стандарти, прийняті в бібліотечному світі.</p> <p><strong>Місця – ДЕ</strong></p> <ol> <li>Загалом museum-digital віддає перевагу <strong>сучасним географічним назвам</strong>. Однак і тут діє правило гнучкості - деякі музеї вказують для предмета у своїй базі даних назву місця виробництва на момент виготовлення предмета, інші музеї вказують сучасну форму назви відповідного місця. museum-digital може працювати і з тим, і з іншим, назви місць задаються синонімічно. Якщо ви шукаєте предмети, виготовлені у Львові, ви також знайдете предмети, де як місце виготовлення вказані Lwów, Lemberg - і навпаки.</li> <li>Місце розуміється не як населений пункт, а як <strong>місце в просторі</strong>: можна називати регіони (“Чернігівщина”), а також, якщо відомо, записувати “номери будинків” (наприклад, “Чернігів, вул.Шевченка, будинок 1”).</li> <li>При цьому запис завжди краще починати <strong>з найменшого значення населеного пункту</strong>. Тобто писати не “Україна, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський”, а відразу “Білгород-Дністровський”. Завдяки контрольованим словникам museum-digital система вже знає географічну ієрархію міста. Також працює і з селами та, за потреби, назвами вулиць та номерами будинків. Наприклад, сутність “Фрідріхштрассе 76” уже існує в md, і є частиною вулиці Фрідріхштрассе, що є частиною Берліна, що є частиною Німеччини, Центральної Європи і, відтак, Європи загалом. Для введення таких вдосконалених даних, можливо, буде потрібно спочатку ввести це значення в контрольовані словники.</li> <li>У museum-digital дані про місцезнаходження завжди записуються у вигляді координат; кожному місцю розташування присвоюється <strong>тип місця</strong> розташування. Найменшою одиницею (або типом) “місця” є будівля. Іншими можливими типами “місць” є вулиці, міста, річки, острови, гори.</li> <li>Особливий тип місця називається <strong>“історичним”</strong>. До нього належать тільки “місця”, які більше не існують (наприклад, ті, що стали результатом видобутку бурого вугілля). Якщо місце змінило свою назву, але залишилося таким, воно не вважається “історичним”.</li> <li>Крім згадки в описі предмета, існує два способи встановлення <strong>зв’язків між місцями і предметами</strong> в museum-digital. Найкращий спосіб - пов’язати об’єкт із місцем (наприклад, Карлові Вари) через подію (наприклад, подію виробництва). Таким чином, можна легко зазначити, яку роль відіграло місце для об’єкта (у прикладі: місце виробництва). Другий спосіб - це “загальні відносини”. Про те, що мається на увазі, можна зрозуміти за таким прикладом: сувенірна чашка тайванського виробництва, на якій зображено фантастичний краєвид Бад-Пірмонта (без відповідних написів) і яку продають у Ганновері, має лише дуже непевний і загальний стосунок до Бад-Пірмонту.</li> <li>Відношення між місцем і подією (“місце у виробничій події до об’єкта”), а також загальне відношення між місцем і об’єктом (“місце має якесь невизначене відношення до об’єкта”) може бути як “визначеним”, так і “невизначеним”. Можливо, місце було лише “ ймовірно“ місцем виробництва? Може, відношення, яке зберігалося як загальне, стосується скоріше іншого місця (у прикладі: можна тільки припустити, що на фантастичному вигляді зображено Бад-Пірмонт)? Для museum-digital існують тільки ці два стани: “визначений” і “невизначений”. Такі тонкощі позначень, як “можливо”, “імовірно”, “напевно”, “найімовірніше”, “скоріше за все”, “здається” тощо, кожен розуміє по-своєму і тому вводить в оману. Для museum-digital завжди діє таке: “невизначено”. Якщо впевненості у визначеності немає, не слід вносити в поле введення додаткових символів чи слів, достатньо лише встановлення символу [~] замість [≡] в картці дії.</li> </ol> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/09/13/%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C-%D1%96-%D0%BA/./image-3.png" alt="Image" /></p> <p><strong>Приклад структуризації контрольованих словників:</strong> Брониця — село Дрогобицької міської громади, Дрогобицького району Львівської області. Museum-digital уже знає цю інформацію.</p> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/09/13/%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C-%D1%96-%D0%BA/./image-4-1024x314.png" alt="Image" /></p> <p>Скріншот з nodac: коректне введення назв місць робить внесок у спільну роботу музеїв з розвитку контрольованих словників.</p> <p>Інформація про місцезнаходження зберігається в центральному каталозі “Географічні будівлі”, відредагована, вибудувана в ієрархію і доповнена покликаннями на сховища даних за міжнародними стандартами ( що доступні як Linked Open Data - LOD).</p> <p><strong>Час – КОЛИ</strong></p> <p>Поділ на події та їхні елементи призводить до того, що <strong>в museum-digital не існує простого “датування” об’єкта</strong>, а є будь-яка кількість “датувань” подій, які приписують об’єкту. Можна датувати “створення шаблону”, “виробництво” або “використання”. Таким чином, інформація про предмет фіксується набагато повніше, ніж у простому (зазвичай такому, що не має додаткових визначень) полі “датування”, яке досі можна зустріти в багатьох базах даних старого зразка.</p> <p>Вербальні вказівки часу часто бувають оманливими. Такі терміни, як “повоєнний період”, не говорять, після якої війни настав цей період, “бароко” часто сприймається як період, але позначає стиль, що був проявлений у різних регіонах у різний час. Навіть “неоліт” або “епоха третинного періоду” не є однозначними поняттями, оскільки вчені часто перевизначають їхній початок або кінець і все одно розходяться в думках. Museum-digital не є спеціалізованим порталом для будь-якої однієї дисципліни знання, він призначений для вчених усіх спеціальностей, які не надто добре знайомі з часовим словником кожної іншої дисципліни. Він також орієнтований на неспеціалістів. Щоб бути корисним (і зрозумілим) для всіх, <strong>необхідні правила роботи з тимчасовими покликаннями</strong>.</p> <ul> <li>Слід <strong>уникати використання як часових термінів предметної “часової лексики”</strong>. Для того щоб уявити разом речі, які відбулися в один і той самий час, але в абсолютно різних місцях, важливо уникати таких термінів, як “час Мейдзі”, як поняття часу. Речі, які були зроблені у Франції, Мексиці або Єгипті в період, який зазвичай позначається терміном “період Мейдзі” (25.01.1868 - 30.07.1912), мають бути представлені разом із тими, які були зроблені в Японії. На сайті museum-digital “період Мейдзі” вказано як ключове слово, а це означає, що японіку відповідного періоду можна знайти окремо.</li> <li>Таким чином, “гарне означення часу” складається <strong>здебільшого з цифр і менше з розмежувальних слів</strong>, які загалом передають подальший “сенс”. Використання цифр також полегшує переклад часових термінів.</li> <li>Існує й інша причина обмежень у формулюванні часових позначень. Система баз даних має ефективно функціонувати і подавати результати пошуку в зручному для сприйняття вигляді, а також давати змогу легко керувати часовими визначеннями. Для такого управління термінами в museum-digital є редактор стандартних даних. Чим менше використовувані тимчасові терміни відхиляються від наведених нижче рекомендацій, тим менше роботи доводиться виконувати редактору стандартних даних. Деякі з наведених нижче рекомендацій відносяться тільки до рекомендованих написань, інші більш точно описують те, що розуміють під часовим терміном у museum-digital (наприклад, позначення епохи стилю в історії мистецтва позначають стиль і, в кінцевому рахунку, не є конкретною одиницею часу). У наступній таблиці також міститься інформація про те, як вводити в museum-digital додаткову інформацію про час (наприклад, для таких доповнень, як “від”, “до”…).</li> </ul> <p><strong>ДОБРЕ І НЕДОБРЕ</strong></p> <p><strong>Загальне</strong></p> <table><tbody><tr><td>№</td><td>**Не оптимально**</td><td>**Краще так**</td><td>**Заувага**</td></tr><tr><td>1</td><td>Біля 1903</td><td>1903 \[≡\|˜\]</td><td>Який саме період мається на увазі під словами " біля 1903 року" (або "близько 1903 року", або "до 1903 року"...), стандартизувати неможливо. Для одного музею " біля 1903 року" може означати "1900-1906", для іншого - "1898-1908". Тому в museum-digital є тільки "1903" (що означає "точно") і "1903" \[≡\|˜\] (що означає "неточно/приблизно"). Перемикач "точно/неточно" знаходиться на дисплеї подій після внесення часового визначення. Таким чином, спочатку записується "1903" ("точно"), а потім додаєте "неточно" (кліком перемикача \[≡\|˜\]) на дисплеї подій.</td></tr></tbody></table> <p><strong>Написання</strong></p> <table><tbody><tr><td>№</td><td>**Не оптимально**</td><td>**Краще так**</td><td>**Заувага**</td></tr><tr><td>2</td><td>До н. е.</td><td>До Р. Хр.</td><td>Будь ласка, пишіть однаково, напр: "до Р. Хр." замість "до н. е.". І знову, будь ласка, використовуйте дефіс (у сенсі "Точка в часі десь у ць</td></tr><tr><td>3</td><td>1950-65</td><td>1950-1965</td><td>Будь ласка, напишіть роки повністю через "-".</td></tr><tr><td>4</td><td>20-ті роки</td><td>1920-1929</td><td>При написанні ("1920-ті роки" замість "20-ті роки") гарантується, що не маються на увазі 1820-ті роки. Проте, в інтересах багатомовності краще вказувати тільки роки, розділені дефісом. </td></tr><tr><td>5</td><td>1989/90 </td><td>1989-1990</td><td>Будь ласка, розділяйте початкові та кінцеві позначення дефісом.</td></tr><tr><td>6</td><td>1900 - 1910 </td><td>1900-1910</td><td>Будь ласка, уникайте зайвих пробілів до і після дефісів.</td></tr><tr><td>7</td><td>Між 1560 і 1580 рр.</td><td>1560-1580</td><td>І знову ж таки, будь ласка, використовуйте дефіс (у сенсі "Точка в часі десь у цьому періоді").</td></tr></tbody></table> <p><strong>Часи “довкола”</strong></p> <table><tbody><tr><td>№</td><td>**Не оптимально**</td><td>**Краще так**</td><td>**Заувага**</td></tr><tr><td>8</td><td>Бароко</td><td>Час: 1570-1640 та ключове слово: бароко</td><td>На сайті museum-digital епохи стилів вказані під "ключовими словами". Тому назви епох не повинні використовуватися в позначенні часу. У подібному випадку має сенс додатково ввести як ключове слово термін "бароко".</td></tr><tr><td>9</td><td>Династія Цзінь</td><td>Час: 265-420 рр. і ключове слово: династія Цзінь</td><td>Будь ласка, завжди вказуйте рік, коли покликаєтеся на династію. Династії перелічені в каталозі діячів museum-digital (каталог персон/інститутів). Тому покликання на персону/установу "династія Цзінь" слід використовувати на додаток до часу в цифрах.</td></tr><tr><td>10</td><td>Даунянська кераміка</td><td>Час: 700-500 рр. до н. е. і ключове слово: даунянська кераміка</td><td>Не всім одразу зрозуміло. Спробуйте, будь ласка, "перекласти" і замість цього ввести як дату, наприклад, "700-500 рр. до н.е.". "Даунянська кераміка" - відповідне ключове слово на museum-digital, "даунянсько-субгеометрична кераміка" - теж відповідне ключове слово.</td></tr><tr><td>11</td><td>Кембрій</td><td>Час: 542-488,3 млн. років до н.е. і ключове слово: Кембрій</td><td>У випадку з палеонтологічними і стратиграфічними одиницями визначення іноді змінюється, а відтак один і той самий термін використовується для позначення дещо зміщеного періоду. Тому "кембрій" - це не точний час, його слід використовувати як ключове слово.</td></tr><tr><td>12</td><td>Неоліт</td><td>Час: 11000-3500 років до н. е. і ключове слово: неоліт</td><td>Терміни на кшталт "неоліт" відносяться до різного часу для різних просторів, і тут у спільноти вчених теж немає єдиної думки... Тому, як і раніше, перевести поняття часу в числовий вираз і додати як ключове слово "неоліт".</td></tr><tr><td>13</td><td>Веймарська республіка</td><td>Час: 1918-1933 рр. і ключове слово: Веймарська республіка</td><td>Республіка - це не поняття часу. Те саме стосується "Першої світової війни" і подібних окремих історичних подій. Однак тут завжди можна ввести як час тільки початковий і кінцевий рік (тобто в прикладі 1918-1933 рр.), а як ключове слово до відповідного об'єкта додати "Веймарська республіка".</td></tr><tr><td>14</td><td>Післявоєнний період</td><td>Час: 1945-1950 рр. і ключове слово: післявоєнний період</td><td>З одного боку, повоєнних періодів було багато (наприклад, 1918-1933, 1648-1658 тощо), з іншого боку, розуміння того, скільки тривав такий повоєнний період, довільне. Будь ласка, вказуйте тільки дати початку і кінця періоду, але не соромтеся додавати "післявоєнний період" як ключове слово.</td></tr></tbody></table> <p><strong>А також:</strong></p> <table><tbody><tr><td>Від..., До..., Після..., До...</td><td>Часи без певного кінця чи початку розглядаються в museum-digital саме в такому сенсі: "Після 1912 року" не означає щось на кшталт "1913-1920". Сьогоднішній день - це теж "після 1912 року", з точки зору часу. Те ж саме стосується і періодів без певного початку: під час пошуку "До 1910 року" враховується 1104 рік.</td></tr></tbody></table> <p>Скріншот із nodac: коректне введення часу забезпечує точну фіксацію і йде на користь багатомовності платформи.</p> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/09/13/%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C-%D1%96-%D0%BA/./image-5-1024x650.png" alt="Image" /></p> <h1 id="kliuchovi-slova"><strong>Ключові слова</strong></h1> <p>Ключові слова полегшують пошук предметів. У museum-digital кожному об’єкту може бути присвоєно <strong>будь-яку кількість ключових слів</strong>, щоб пошук за зібраннями був успішним і оперативним. Ключові слова також підпорядковуються стандартам даних і за можливості опираються на звичайну практику бібліотечної справи.</p> <p>У museum-digital ключові слова розглядають як позначення концептів, збагачують покликаннями на загальноприйняті словники (GND, AAT, LCSH…), ієрархізують і надають короткий опис. Ієрархізація дає змогу, наприклад, знайти “конячку-гойдалку” під час пошуку “іграшки”.</p> <p>Для успішного використання ключових слів під час пошуку і пересилання, а також для зведення до мінімуму роботи зі збагачення та ієрархізації слід дотримуватися таких правил:</p> <h3 id="vdale-kliuchove-slovo-poznachaie-zagal-ne-poniattia">→ <strong>Вдале ключове слово позначає загальне поняття</strong></h3> <p>У museum-digital контрольовані поняття поділяються на чотири різні царини: географічні назви, імена людей або установ, дати та ключові слова. Відповідні записи мають свої властивості - місце не має року народження, а час - координат. Тому важливо не вводити назви місць, осіб і часу як ключові слова. Ключові слова - це позначення загальних концептів. У museum-digital діє таке правило: як ключові слова допускаються тільки загальні терміни (без місць, дійових осіб і часу).</p> <h3 id="vidpovidne-kliuchove-slovo-vinikaie-same-po-sobi"><strong>→ Відповідне ключове слово виникає саме по собі</strong></h3> <p>Одне ключове слово, наприклад “арбалет”, може бути поміщено в ієрархію як “тип” “невогнепальної зброї”. Ланцюжок ключових слів типу “арбалет, щит, шолом, обладунки”, навпаки, важко ієрархізувати або пов’язати із записами в загальноприйнятих словниках. У деяких інших системах баз даних, призначених для інвентаризації музейних предметів, ключові слова представлені тільки одним полем. Для коректного імпорту інформації про предмети з таких систем необхідно, щоб у відповідному полі такої системи завжди використовували одні й ті самі роздільники. Для museum-digital діє таке правило: за всяку ціну уникати ланцюжків ключових слів!</p> <h3 id="khoroshim-kliuchovim-slovom-ie-odnina"><strong>→ Хорошим ключовим словом є “однина”</strong></h3> <p>Поняттям у довідниках ключових слів зазвичай присвоюються терміни в однині. Наприклад, якщо музейним експонатом є історична фотографія, на якій зображено три кошики, то слід використовувати ключове слово “кошик”, оскільки це одне й те саме поняття (“Korb”) для всіх кошиків, навіть якщо в цьому разі його було використано тричі. Є кілька понять, що позначають речі, які зазвичай зустрічаються в парі, наприклад, “взуття”. Тільки в цих - небагатьох - випадках форма множини є більш придатною. Щодо museum-digital діє таке - ключові слова (майже завжди) повинні вказуватися в однині.</p> <h3 id="nalezhne-kliuchove-slovo-z-povsiakdennoyi-leksiki"><strong>→ Належне ключове слово - з повсякденної лексики</strong></h3> <p>Ключові слова мають складатися із загальновживаних, повсякденних визначень. Слід уникати “ланцюжків слів”, а краще розділяти їх на окремі ключові слова, якщо це не шкодить концепту загалом, напр: “друга світова війна” пишеться разом.</p> <h3 id="garne-kliuchove-slovo-ne-maie-iierarkhiyi"><strong>→ Гарне ключове слово не має ієрархії</strong></h3> <p>Предметний покажчик museum-digital структурований ієрархічно. Знову додані ключові слова вбудовуються в цю ієрархію редакторами стандартних даних. Тому немає необхідності привласнювати об’єкту кілька ключових слів з ієрархічного порядку, наприклад, привласнювати об’єкту, що представляє собою “пару сережок”, як ключові слова і “сережки”, і “прикраси для вух”, і “ювелірні вироби”. Така ієрархія (“сережка” → “прикраси для вух” → “ювелірні вироби”) уже існує в каталозі ключових слів museum-digital і враховується під час пошукових запитів. У museum-digital діє таке правило: як ключове слово завжди слід обирати найвідповідніший термін; у цьому разі слід уникати ієрархічно вищих термінів.</p> <h3 id="dobre-kliuchove-slovo-ne-diminutiv"><strong>→ Добре ключове слово - не димінутив!</strong></h3> <p>Поняття “кошик”, що позначається ключовим словом, може бути застосовано і до особливо маленького “кошика”, “кошичка”. Слід уникати зменшувально-пестливих слів. З одного боку, важко встановити розмір, за якого “кошик” є “кошиком”, а з іншого боку, маленький кошичок також ґрунтується на понятті “кошик”.</p> <h3 id="garne-kliuchove-slovo-ne-podibnii-abo-vidnii"><strong>→ Гарне ключове слово - не “-подібний” або “-видний”…</strong></h3> <p>Якщо форма музейного предмета імітує “грушу”, то за дизайном стоїть поняття “груша”, хоча в просторіччі цей предмет може називатися “грушоподібним”. Якщо поверхня дизайнерського стільця із пластику оформлена таким чином, що складається враження, ніби стілець зроблений із дерева, то слід використовувати ключове слово “дерево” (оскільки саме така концепція лежить у його основі), але в жодному разі не “декор під дерево”, “вигляд дерева”, “імітація дерева” або “ вигляду дерева“. У museum-digital застосовується таке: ключові слова позначають безпосередньо пов’язані з ними поняття. Якщо вони є імітацією, то додатково можна використовувати ключове слово “імітація”. (Виняток становлять терміни з біологічних класифікацій, наприклад, “дельфіноподібний” - тут “-подібний” є частиною звичайного іменування поняття).</p> <h3 id="garne-kliuchove-slovo-tse-imennik"><strong>→ Гарне ключове слово - це іменник</strong></h3> <p>У загальному випадку прикметники (“штампований”, “лакований”, “дірчастий”…) не підходять як ключові слова. Прикметники часто описують додаткові якості (“срібло з клеймом”), і їх краще помістити в загальний опис предмета. Як варіант, їх можна замінити відповідними іменниками (у прикладі: “клеймо” і “срібло”).</p> <h3 id="dobre-slovo-ne-znaie-zobrazhennia-motiv"><strong>→ Добре слово не знає “зображення/мотив”</strong></h3> <p>Важко встановити єдину думку про те, чи реалізує картина із зображенням мосту поняття “міст”, чи в цьому випадку міст є мотивом, а “міст (зображення)” - самостійним поняттям. Однак, оскільки основоположним поняттям завжди є “міст”, у museum-digital може бути застосовано таке: ключові слова не потребують додавання слова “(зображення)”.</p> <h3 id="khoroshe-kliuchove-slovo-suchasne"><strong>→ Хороше ключове слово - сучасне</strong></h3> <p>Для ключових слів слід використовувати нове написання (наприклад, проєкт замість проект). Однак, особливо під час імпорту “старих даних” із музейних баз даних, багато визначень часто вводять у базу даних у старому написанні. Їх або замінюють новим написанням або, якщо вони ще дуже поширені, вносять як синоніми нового написання в індекс ключових слів museum-digital. У museum-digital застосовується нова орфографія.</p> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/09/13/%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C-%D1%96-%D0%BA/./image-6-1024x708.png" alt="Image" /></p> <p>Скріншот із nodac: ключові слова допомагають в управлінні зборами, оскільки кожен тег створює свою міні-групу об’єктів.</p> <hr /> <p>Ми сподіваємося, що запропоновані рекомендації сприятимуть систематичному та уніфікованому внесенню інформації до museum-digital. Це, своєю чергою, сприяє стійкості та довгостроковій цінності даних, що має позитивний вплив на всю галузь досліджень і культурної спадщини.</p> <p>Запис зроблено: ICOM Deutschland e.V.<br /> Переклад українською: Д-р Сергій Ципишев, Зоряна Ципишева</p> https://blog.museum-digital.org/uk/2023/09/13/введення-особистостей-часів-місць-і-к/Screenshot-2023-09-13-at-00.06.45.png 2023-05-19T00:00:00+00:00 2023-05-19T00:00:00+00:00 malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2023/05/19/1000-обєктів-у-museum-digital-україна/ <p>… і далі - більше! Зі старту української версії в листопаде 2022 року вже 13 музеїв опублікували майже 100 зібрань і 1042 об’єкти в museum-digital Україна. Музейна спільнота продовжує зростати та розвиватися.</p> https://blog.museum-digital.org/uk/2023/05/19/1000-обєктів-у-museum-digital-україна/Screenshot-2023-05-19-at-22.52.31.png 2023-04-11T00:00:00+00:00 2023-04-11T00:00:00+00:00 malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2023/04/11/зворотній-звязок-щодо-перекладів/ <p>Ми тільки вивчаємо українську мову й іноді не впевнені в правильних формулюваннях, коли перекладаємо museum-digital українською. У цій формі ви можете залишити зворотний зв’язок і розповісти нам, де ми можемо покращити їхню якість. Ви можете направити мінімум 1 і максимум 3 виправлення за один раз, у разі множинних виправлень просимо заповнити форму потрібну кількість разів. Правки до перекладу вноситимуться пакетно - раз на 2-4 тижні. Зворотній зв’язок здійснюється анонімно, ми не збираємо ваших даних. Надіслати зворотний зв’язок можна заповнивши цю <a rel="external" href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdqrJ5OT7NNc1WhkpTov9nL2LnrObFCGuMUo2aFKgbtzheu-A/viewform?usp=sf_link">Google-форму</a>.</p> https://blog.museum-digital.org/uk/2023/04/11/зворотній-звязок-щодо-перекладів/Screenshot-2023-04-11-at-02.31.50.png 2023-04-04T00:00:00+00:00 2023-04-04T00:00:00+00:00 malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2023/04/04/консультації-з-цифрового-збереження/ <p>Тепер ми пропонуємо консультації в режимі онлайн з питань роботи в museum-digital. Наша мета - допомогти вам швидко і без зайвих зволікань. Вам потрібно описати нам свою проблему, а ми покажемо вам розв’язання прямо на екрані під час відеоконференції в Zoom або Google Meets. Напишіть нам на електронну пошту (<a href="mailto:Ekaterina.L.Malygina@museum-digital.de">Ekaterina.L.Malygina@museum-digital.de</a>) з коротким описом теми консультації, ми домовимося про спільну зустріч, на якій ми будемо раді відповісти на всі ваші запитання.</p> 2023-02-15T00:00:00+00:00 2023-02-15T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin https://blog.museum-digital.org/uk/2023/02/15/понад-тисячу-музеїв-у-museum-digital/ <p>Минулого тижня museum-digital подолав важливий рубіж. Понад 1000 музеїв по всьому світу до теперішнього часу опублікували хоча б один об’єкт на museum-digital. Пошук за їхніми зібраннями доступний на сайті <a rel="external" href="https://global.museum-digital.org/">global.museum-digital.org</a>.</p> 2023-01-22T00:00:00+00:00 2023-01-22T00:00:00+00:00 Arne Lindemann https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/22/предметна-фотографія-епізод-1-від-гру/ <p><em>Сценарій відеоуроку Ронки Оберхаммера, Лоренца Кінцле та Омара Акахари</em>.</p> <p>Фотографування предметів є центральним компонентом документації колекції в музеї. Відеоурок “Предметна фотографія - від брутального до витонченого” показує, на що потрібно звернути увагу під час фотографування музейних предметів і як за допомогою простих засобів можна зробити гарні предметні фотографії. У вступному базовому модулі “Предметна фотографія - від грубого до витонченого” ми фотографуємо типовий музейний предмет за допомогою різних камер і джерел світла, даємо прості поради та порівнюємо результати.</p> <p><a rel="external" href="https://www.museen-brandenburg.de/fileadmin/Handreichungen/Script_Tutotial_Folge1_Von-grob-bis-fein.pdf">Завантаження сценарію (німецькою мовою)</a></p> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"> <div class="wp-block-embed__wrapper">https://www.youtube.com/watch?v=WF9iUvk--zU </div></figure> <h2 id="zadnii-plan">Задній план</h2> <p>Перш ніж пробувати різні камери і джерела світла, ми побудуємо “бухту” з великого білого фотокартону. Бухта - аркуш картону, натягнутий між фоном і стіною, - дає змогу розмістити об’єкт так, щоб на тлі не було видно елементів, що заважають. Таким чином, об’єкт стоїть осібно. Можна також використовувати сірий картон, що може бути вигідно для предметів світлих тонів (порцеляна і скло), щоб вони виділялися.<br /> Це може бути корисно для предметів світлих тонів (порцеляна і скло), щоб візуально краще відокремити їх від фону. Кольорові фони доцільно використовувати тільки в тому разі, якщо вони явно підходять для певного випадку. Сірий і білий кольори не підвладні часу і роблять фотографії більш довговічними.</p> <h2 id="ob-iekt">Об’єкт</h2> <p>Наш музейний предмет - паяльна лампа зі складу музею в Менхенклостері, яку було знайдено на місцевому сміттєзвалищі в період після возз’єднання. Тому про історію об’єкта відомо небагато.</p> <ol> <li>Фотографування на смартфон при денному світлі (Відео 2:17 хв)</li> </ol> <hr /> <p>Смартфон часто замінює фотоапарат у повсякденному житті, тому ми включили його в наш матеріал. Ми розмістимо нашу камеру біля вікна так, щоб денне світло падало на об’єкт збоку. Щоб об’єкт не став занадто темним на тіньовій стороні, ми висвітлюємо його за допомогою коректора світла. Це може бути шматок полістиролу або, як у фільмі, коробка з-під взуття з алюмінієвою фольгою на одному боці та білим папером на іншому. Спробуйте, який бік краще освітлює. Практичність коробки з-під взуття полягає в тому, що вона стоїть сама по собі.<br /> Роздільна здатність фотографії все ще трохи груба і піксельована, див. збільшення праворуч внизу. Фон занадто яскравий (паперово-білий) спереду і праворуч, що не ідеально під час використання як друкованого зразка. Або край зображення стає білим по всьому периметру (кадрування), або має тон зображення по всьому периметру. Задній план має теплий тон, а не нейтральний білий/сірий. Це означає, що об’єкт також не представлений в істинному кольорі.</p> <figure class="wp-block-image size-full"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/22/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B4-1-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B3%D1%80%D1%83/./image-4.png" alt="Screenshot" /><figcaption class="wp-element-caption">© kienzle I oberhammer</figcaption></figure></p> <ol start="2"> <li>Фотографування на смартфон із настільною лампою (відео 5:10 хв)</li> </ol> <hr /> <p>Настільна лампа - наше перше “штучне” джерело світла. Щоб зробити світло лампи трохи м’якшим, наклеюємо перед лампою аркуш багатошарового паперу. Пряме світло призведе до того, що тінь буде занадто сильно окреслена і перекриватиме форму об’єкта. Щоб тінь падала вбік, ми висвітлюємо об’єкт збоку і освітлюємо його тіньову сторону за допомогою коректора світла. Світло спереду завжди призводить до появи недоречних тіней. Роздільна здатність відповідає знімку при денному світлі. Задній план має більш нейтральний колір, як і об’єкт. Загалом він виконаний дещо темнішим. Коректор світла здатен лише мінімально освітлити тіньову сторону. Цей смартфон має лише один ширококутний об’єктив з невеликою фокусною відстанню. У результаті зображення дещо спотворюється. Доцільніше використовувати легку телеоб’єктивну фокусну відстань.</p> <figure class="wp-block-image size-full"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/22/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B4-1-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B3%D1%80%D1%83/./Screenshot-2022-01-31-at-10-42-45-Script_Tutotial_Folge1_Von-grob-bis-fein-pdf.png" alt="Screenshot" /><figcaption class="wp-element-caption">© kienzle I oberhammer</figcaption></figure></p> <ol start="3"> <li>Псевдодзеркальний фотоапарат із настільною лампою (Відео 7:43 хв)</li> </ol> <hr /> <p>Використовуваний нами фотоапарат ми позичили на місці, в музеї при монастирі. Це камера формату APS-C із сенсором, який набагато більший за сенсор смартфона. Що більша матриця, то, як правило, краща якість зображення. Ми, як і раніше, висвітлюємо настільною лампою багатошаровий папір, але не освітлюємо зображення на тіньовій стороні. Біле тло змушує експонометр камери вимірювати більшу яскравість, ніж є насправді. Тому ми встановлюємо компенсацію експозиції на камері на +1 і використовуємо автоматичну експозицію, яка бере на себе всі інші налаштування, щоб об’єкт не був відтворений занадто темним. Фотографію зроблено за допомогою зум-об’єктива з фокусною відстанню у світлому телефото діапазоні (55 мм).<br /> Роздільна здатність зображення набагато краща, ніж на смартфоні, але все ж таки трохи пікселізована, тому що чутливість камери (ISO) все ще дуже висока.</p> <p>Якби ми використовували штатив і встановили чутливість на 100 (ISO), роздільна здатність була б вищою. Завдяки використанню помірного діапазону телефото камери об’єкт більше не спотворюється.<br /> Для камер APS-C помірне телефото становить 35-55 мм, для повнокадрових камер - 50-90 мм. Загалом, макрооб’єктиви особливо підходять у якості фіксованих фокусних відстаней для предметної фотографії, оскільки вони завжди перебувають у світлому теледіапазоні, також дають змогу знімати великі плани та розраховуються без спотворень, що особливо важливо для репродукцій. Адже аркуш паперу має виглядати не округлим, як подушка, а мати рівні краї.</p> <figure class="wp-block-image size-full"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/22/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B4-1-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B3%D1%80%D1%83/./Screenshot-2022-01-31-at-10-36-02-Script_Tutotial_Folge1_Von-grob-bis-fein-pdf-1.png" alt="Screenshot" /><figcaption class="wp-element-caption">© kienzle I oberhammer</figcaption></figure></p> <ol start="4"> <li>Псевдодзеркальний фотоапарат з непрямим ручним спалахом (Відео 9:38 хв)</li> </ol> <hr /> <p>Тепер ми використовуємо ручний спалах, за допомогою якого ми опосередковано освітлюємо стелю. Вся стеля, таким чином, служить джерелом світла і дозволяє м’яко висвітлювати картину, подібно до софтбоксу. На практиці ми самі часто працюємо так. При цьому ми використовуємо більш потужний студійний спалах, спрямований у стелю. Якщо стеля темна або занадто висока, можна також зробити спалах на бічну стіну, шматок полістиролу/світлого картону або через прозорий світловий матеріал (білу тканину або Tyvek).<br /> Зазвичай існує не один вірний спосіб досягнення ідеального освітлення, а безліч можливостей. Як досвідчені музейні фотографи, ми теж постійно стикаємося з новими проблемами, оскільки варіації музейних предметів практично нескінченні, і ми завжди шукаємо нові способи правильно освітити об’єкт. Саме тому імпровізація і метод проб і помилок під час встановлення світла - завжди гарна ідея.</p> <p>Роздільна здатність покращилася ще більше, оскільки в камері використовується менша кількість пікселів і менша чутливість до шуму. Відносно темний металевий предмет добре освітлений. Баланс білого, або колірний відтінок фону, став більш нейтральним, хоча ще не ідеальним.<br /> Усі зображення в цьому скрипті - це необроблені JPEG-файли, які можна отримати не тільки за допомогою будь-якого смартфона, а й за допомогою будь-якої камери. Ми не проводили тут жодної подальшої обробки зображень. Біле тло зазвичай має невеликий колірний відтінок, який може виглядати дещо інакше залежно від монітора. У наступному туторіалі ми покажемо, як уникнути цих колірних спотворень.</p> <figure class="wp-block-image size-full is-resized"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/22/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B4-1-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B3%D1%80%D1%83/./Screenshot-2022-01-31-at-10-38-57-Script_Tutotial_Folge1_Von-grob-bis-fein-pdf-1.png" alt="Screenshot" /><figcaption class="wp-element-caption">© kienzle I oberhammer</figcaption></figure></p> <ol start="5"> <li>Повноформатна камера з професійними налаштуваннями (Відео 11:45 хв)</li> </ol> <hr /> <p>Ми зробили цей знімок нашою повнокадровою камерою з макрооб’єктивом 60 мм. Ми вручну встановили чутливість камери на базове значення 100 (ISO). Діафрагма об’єктива - 11, витримка - 1/125 секунди. (Це наші основні ручні налаштування). Спалах подається зверху через софтбокс. (Ми могли б просто направити спалах на стелю). Після перевірки першого знімка на дисплеї камери встановлюється потрібна кількість світла на спалаху. Щоб циліндричний корпус отримував світло не тільки зверху, ми освітили його спереду, тримаючи пінополістирол під дуже невеликим кутом між об’єктом і камерою.<br /> Роздільна здатність зображення стала дещо вищою. Перш за все, матеріальність паяльної лампи тепер постає у всій своїй красі завдяки адекватному освітленню. Металева якість поверхні вперше проявляється по-справжньому. Об’єкт і фон відображаються в більш холодному тоні зображення, хоча ще не повністю нейтральному.<br /> Якби під час зйомки камерою з матрицею APS-C (псевдодзеркальна камера) ми використовували студійний спалах і ручне налаштування замість автоматичної експозиції, то змогли б зробити майже таку саму гарну фотографію.</p> <figure class="wp-block-image size-full"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/22/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B4-1-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B3%D1%80%D1%83/./Screenshot-2022-01-31-at-10-47-59-Script_Tutotial_Folge1_Von-grob-bis-fein-pdf.png" alt="Screenshot" /><figcaption class="wp-element-caption">© kienzle I oberhammer</figcaption></figure></p> <h2 id="pidbittia-pidsumkiv">Підбиття підсумків</h2> <p>Фотографії, зроблені смартфоном, підходять тільки для фотографій невеликого розміру і по-справжньому придатні для друку тільки в екстрених випадках. Більш сучасний смартфон з телеоб’єктивом, звісно, був би більш підходящим, оскільки ширококутний об’єктив, зокрема, не підходить для фотографій об’єктів, оскільки призводить до спотворення зображення. Однак смартфон не можна використовувати із зовнішнім спалахом. Сучасні смартфони також штучно підсилюють кольори.<br /> Псевдодзеркальна камера/APS-C, як і повноформатна камера, дає набагато кращі результати, особливо за наявності достатньої кількості світла. Правильно використовуваний спалах у поєднанні з відповідною фокусною відстанню завжди призводить до прийнятного результату при використанні обох типів камер.</p> <h2 id="glosarii">Глосарій</h2> <p><em>Фокусна відстань</em> = відстань від оптичного центру об’єктива до датчика зображення. Що більша дистанція, то більша фокусна відстань. Що більша фокусна відстань, то ближче ми можемо знімати об’єкти. Біноклі завжди мають велику фокусну відстань. Що коротша фокусна відстань, то ширший кут, подібно до панорамного знімка, коли все, що перебуває перед камерою, зображається по максимуму. Саме тому ширококутний об’єктив хороший для зйомки пейзажів, а телеоб’єктив - для об’єктів, до яких ми хочемо підібратися ближче. Нормальна фокусна відстань відповідає зображенню через наші очі. Наскільки сильним буде ефект телеоб’єктива або ширококутного об’єктива, також залежить від розміру датчика зображення. Тому нормальна фокусна відстань становить 50 мм для повноформатної камери, 35 мм для APS-C і 25 мм для Micro 4/3.</p> <p><em>Псевдодзеркальна камера або бридж-камера</em> = Ми використовуємо це поняття для позначення камери, яка перебуває між компактною камерою (“снапером”) і професійною дзеркальною камерою.</p> <p><em>Датчик зображення</em> = світлочутлива поверхня, на яку об’єктив камери відкидає зображення відповідно до оптичного принципу (камера-обскура). Датчик перетворює падаюче світло на електричні сигнали, з яких процесор зображення генерує цифрову фотографію. І її можна зберегти.</p> <p><em>Чутливість (ISO)</em> = базове значення зазвичай дорівнює 100 і завжди краще як налаштування, оскільки зображення виходить більш деталізованим і з меншим рівнем шуму.</p> <p><em>Софтбокс</em> = складаний освітлювальний ящик, який розподіляє спочатку точкове (жорстке) світло на більшій площі, пом’якшуючи його.</p> <p>Цей запис у блозі є частиною серії “Brandenburgische Museen digital” і редагується Museumsverband des Landes Brandenburg e.V. www.museen-brandenburg.de/aktivitaeten/projekte/digitalisierung/.</p> https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/22/предметна-фотографія-епізод-1-від-гру/Screenshot-2022-01-31-at-10-54-26-Museumsverband-Brandenburg.png 2023-01-22T00:00:00+00:00 2023-01-22T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin https://blog.museum-digital.org/uk/про-нас/ <p><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org">museum-digital</a> був заснований на початку 2009 року в Біттерфельді як ініціатива музеїв, які прагнули до спільного просування своїх зібрань онлайн. На початку проєкт був присвячений публікації інформації про об’єкти, але незабаром він сягнув нових масштабів.</p> <p><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/musdb/">musdb</a>, наш інтерфейс введення даних, виріс у самостійну програму інвентаризації. Для забезпечення взаємозв’язку об’єктів museum-digital має власну <a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/about/terminology/">базу даних контрольованих словників</a>, створену і кураторство над якою здійснюють спільні зусилля музеїв, що беруть участь. Для надання окремим об’єктам ширшої цілісності та представницького вигляду ми розробили “<a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/themator/">Тематор</a>”. Таким чином, “видання” museum-digital тепер охоплює не тільки музеї, зібрання і предмети, а й виставки, заходи, групи предметів тощо. При цьому кількість музеїв у museum-digital майже досягла 1000, особливо в Німеччині та Угорщині.</p> <p>Проте початкові принципи залишаються незмінними:</p> <ul> <li>Розвиток здійснюється на підставі зворотного зв’язку від музеїв</li> <li>museum-digital має бути доступний для всіх музеїв, тобто його використання не залежить від розміру, фінансових ресурсів і наявних технічних знань.</li> </ul> <h2 id="blog">Блог</h2> <p>Цей блог доступний для всіх музеїв, які беруть участь у museum-digital. Також тут представлені матеріали від команди розробників. Блог насамперед присвячений розвитку (як змістовному, так і технічному) museum-digital. Однак завжди вітаються матеріали щодо дигіталізації в музеях загалом.</p> <h2 id="mozhlivist-komentuvannia">Можливість коментування</h2> <p>Як у самих музеях, так і в процесі технічного розвитку museum-digital значна, якщо не найбільша, частина роботи проводиться на добровільній основі. Оскільки модерація коментарів є трудомісткою, затратною за часом роботою, особливо для добровольців, функція коментування в цьому блозі відключена. Однак автори матеріалів можуть активувати її для своїх статей.</p> 2023-01-19T00:00:00+00:00 2023-01-19T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/велике-оновлення-musdb/ <p>Зазвичай розробка musdb (та інших частин програмного забезпечення museum-digital) відбувається за принципом регулярного релізу. Нова функція розробляється, тестується, а потім вводиться в обіг. Як правило, оновлення виходять без затримок. В останній місяць ми зробили виняток, оскільки в musdb буде багато нових функцій і невеликий редизайн загалом.</p> <p>Нижче представлено деталі оновлення 11 січня, щоб адміністратори та користувачі могли ознайомитися з оновленим дизайном і новими можливостями.</p> <h2 id="nevelikii-redizain">Невеликий редизайн</h2> <p>Десь наприкінці 2020 або на початку 2021 року - коли була випущена перероблена приладова панель, ми представили новий, відмінний від колишнього дизайн musdb. Якщо в старому дизайні бічні панелі розташовувалися з відступом від межі вікна, то в приладовій панелі бічна панель йде до самого лівого краю вікна. Якщо в старому дизайні весь вміст сторінки (за винятком бічних панелей і навігації) розташовувався прямо на тлі, то в приладовій панелі для кожного розділу сторінки передбачено чітко визначені рамки.</p> <p>Поступово сторінки, які зазнали серйозних оновлень (наприклад, сторінка налаштувань усієї установи та сторінка редагування зображень) або були додані нещодавно (управління завданнями; календар), також отримали новий макет сторінки. Таким чином, ми могли поступово впроваджувати новий дизайн і, як ми сподіваємося, змогли підготувати користувачів до того, який вигляд матиме musdb у майбутньому.</p> <p>Але за збереження двох різних макетів сторінок поруч один з одним доводиться платити складнішим обслуговуванням і (очевидно) менш злагодженим користувацьким досвідом. З цим оновленням “новий” макет сторінки буде поширено на всі сторінки.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.25.59-1024x643.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Сторінки редагування тепер мають рамки навколо основних розділів сторінки. У бічній панелі є індикатор (пофарбований у колір поточного розділу musdb), який показує, що це сторінка об’єкта.</figcaption></figure></p> <h2 id="inshi-novini">Інші новини</h2> <p>У листопаді 2022 року ми представили карти, на яких місцезнаходження музею або ближчого, безіменного об’єкта (наприклад, місце знахідки археологічних предметів) можна було визначити простим клацанням миші на карті. Колеги з Баден-Вюртемберга попросили надати їм можливість вводити геокоординати безпосередньо в поле введення, що взаємодіє з картою, оскільки вони вже знають координати, які їм потрібно було вказати. Карти тепер оснащені кнопкою в правому верхньому кутку, яка дає змогу користувачеві відкрити діалог введення геокоординат місця розташування.</p> <figure class="wp-block-image size-full"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./1.jpg" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Місцезнаходження можна вказати як і клацанням по карті, так і введенням координат.</figcaption></figure></p> <h2 id="koristuvats-ki-zviti">Користувацькі звіти</h2> <p>Дотепер звіти в musdb були виключно попередньо складеними та надавалися в комплекті з програмним забезпеченням. Однак, зрештою, музеї часто мають зобов’язання за місцевим законодавством або вже мають форми чи звіти, які загалом можуть бути використані для тієї чи іншої мети. Тепер користувачі можуть самостійно визначати шаблони для форматів звітів і генерувати звіти на основі результатів пошуку, виставки (та її об’єктів) або позики (та її об’єктів). Це може бути використано, наприклад, для автоматичного створення договорів позики.</p> <p>Щоб визначити формат звіту, необхідно мати роль користувача “директор музею” та перейти на сторінку налаштувань усієї установи. У нижній частині сторінки можна завантажити шаблон звіту, в якому будуть відмічені місця, де інформація про об’єкт буде заповнена системою.</p> <p>Для спрощення реалізації та підвищення безпеки на стороні сервера можна завантажувати тільки текстові звіти. HTML може бути найбільш корисним форматом для текстової інформації з форматуванням; CSV - для табличної інформації.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.33.44-1024x551.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Користувацькі шаблони звітів і планування звітів за розкладом на сторінці налаштувань для конкретної установи</figcaption></figure></p> <figure class="wp-block-image size-full"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./image-2.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Користувацькі звіти для конкретної установи, доступні в бічній панелі списку об’єктів</figcaption></figure></p> <h2 id="taimerna-generatsiia-zvitiv-ta-eksportu">Таймерна генерація звітів та експорту</h2> <p>Однією з функцій, про яку часто запитували, але яку досі було важко реалізувати, є можливість для музеїв генерувати експортні звіти автоматично та без участі користувача. Тепер це можливо як для XML-звітів, так і для нових користувацьких форматів звітів.</p> <p>Звіти та експорт за розкладом налаштовуються на сторінці налаштувань усієї установи. Для створення кожного таймінгового звіту необхідно вказати:</p> <ul> <li>дата початку (коли має бути надіслано перший звіт?)</li> <li>інтервал (щотижневий, щомісячний, щорічний)</li> <li>вибірку; зазвичай це пошуковий запит, написаний мовою запитів для пошуку об’єктів</li> <li>електронну адресу одержувача.</li> </ul> <p><em>Примітка: Оскільки musdb використовується багатьма музеями спільно, нам довелося встановити деякі обмеження на цю функцію. Якщо розмір експортованого файлу перевищує 10 МБ (це також розмір, який багато поштових серверів просто забороняють для вкладень), конфігурацію для автоматичного звіту автоматично видаляють, а одержувачу надсилають відповідне сповіщення.</em></p> <h2 id="vvedennia-informatsiyi-pro-literaturu">Введення інформації про літературу</h2> <p>Ймовірно, найбільш затребуваним аспектом musdb є робота із записами літератури. Майже будь-який запит на забезпечення сумісності літературних записів з іншими програмами (наприклад, Zotero для управління бібліографією або бібліотечними каталогами) вимагає наявності поля для визначення типу даного запису про літературу. Те саме стосується і більшості поширених стандартів цитування: У межах одного стилю цитування спосіб цитування для книг відрізняється від способу цитування для статей, для веб-сторінок або для архівних матеріалів.</p> <p>Тепер ми додали це досить важливе поле і - оскільки це можливо за допомогою нового поля - відображаємо BibTeX-подання запису про літературу в новій бічній панелі доступу до літератури.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.35.28-1024x644.jpg" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Нові можливості на сторінках літератури: Додано поле “тип”, а в бічній панелі відображається BibTeX-код літературного запису.</figcaption></figure></p> <h2 id="koristuvats-ki-nalashtuvannia-za-zamovchuvanniam-dlia-dodavannia-novikh-ob-iektiv">Користувацькі налаштування за замовчуванням для додавання нових об’єктів</h2> <p>Музеї мають спеціалізації, як і люди. Це не рідкість, коли люди майже завжди вводять об’єкти, наприклад, певного типу, особливо якщо вони працюють у контексті проєкту, орієнтованого на конкретну колекцію (“Оцифрувати всі картини музею”). Аналогічно, всі користувачі в музеї, найімовірніше, використовують одні й ті самі одиниці виміру об’єктів.</p> <p>Щоб прискорити введення даних у разі таких полів із незмінним вмістом, користувачі тепер зможуть встановлювати значення за замовчуванням для “прямих” текстових полів об’єкта. Однак встановити значення за замовчуванням для посилань [наприклад, на колекції або простори] і полів, що повторюються, набагато складніше, і це поки не передбачено в цьому оновленні. Значення за замовчуванням для формуляра додавання нових об’єктів можна встановити в персональних налаштуваннях.</p> <p>Зверніть увагу, що значення за замовчуванням можна встановити тільки для тих полів, які відображаються на сторінці додавання об’єкта. Що стосується найосновніших і загальнообов’язкових полів, то визначити, які поля доступні на сторінці додавання об’єкта, можна в налаштуваннях усієї установи.</p> <h2 id="zaimi">Займи</h2> <p>Щоб краще уявити процес надання позики в музеї - від запиту, обговорення зі страховиками до остаточного відправлення предметів - ми додали стислий, але, сподіваємося, досить повний контрольний список етапів надання позики в музеї в бічній панелі сторінки позик. Контрольний список охоплює найпоширеніші етапи впродовж усього процесу позики і дає змогу просто зафіксувати прогрес у роботі з позикою. Якщо поле було змінено, то вказується останній користувач, який вносив зміни в цей пункт контрольного списку. Це дає змогу простежити за ходом роботи надалі.</p> <p>Ми також дізналися про дуже очевидний, але досі не помічений приклад: Заявки на позику, які були відхилені. Ми додали поле, якого бракує, щоб врахувати цей статус позики.</p> <p>Нарешті, з’явилася можливість пов’язувати позики з виставками. Усі позики виставки можуть бути перераховані разом на вкладці відповідної сторінки виставки.</p> <p>На мить повернемося до чек-листа: Одним із найбільш примітних пунктів, який можна вибрати в контрольному списку позик, є “обмін метаданими”. Додавання цього пункту може бути спірним, але передбачає такі кроки. У листопаді 2022 року ми додали можливість імпортувати інформацію про об’єкт позики відповідно до майбутнього стандарту EODEM. Ми сподіваємося, що зможемо реалізувати експорт EODEM до того, як оновлення буде перенесено в робочі версії, щоб принаймні музеї, які використовують musdb, могли працювати з позиками з мінімальним дублюванням даних.</p> <figure class="wp-block-image size-large is-resized"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.39.14-1024x728.jpg" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Сторінки позик тепер дають змогу відстежувати статус позики за допомогою контрольного списку і нового поля “Займу відхилено”.</figcaption></figure></p> <h2 id="vistavki">Виставки</h2> <p>Як уже згадувалося вище, позики тепер можуть бути пов’язані з виставками. Нова вкладка на сторінці виставки дає змогу перерахувати всі позики, що відбулися в контексті цієї виставки.</p> <p>Список об’єктів виставки тепер також перероблено. Під час зв’язування об’єкта з виставкою тепер можна вказати виставковий зал, у якому експонуватиметься об’єкт. Якщо ця інформація була введена для об’єктів виставки, список об’єктів цієї виставки буде згрупований за місцями розташування об’єктів.</p> <h2 id="integratsiia-z-nextcloud">Інтеграція з Nextcloud</h2> <p>Продовжуючи тему глибшої інтеграції musdb у повсякденну роботу музеїв, ми додали можливість інтегрувати musdb з музейним сховищем Nextcloud. Якщо інтеграцію з Nextcloud активовано, новий віджет буде доступний у бічній панелі більшості сторінок редагування (наприклад, для кредитів).</p> <p>Цей віджет відображає посилальний ID об’єкта (наприклад, LOA-000000005 для позики з ID 5). Якщо цей ідентифікатор присутній у папці або імені файлу на Nextcloud (наприклад, є папка для всього, що стосується кредиту, яка матиме назву “2022 Loan Brisbane [LOA-000000005]”), musdb може визначити папку або файл як такі, що належать позиці, і перерахувати їх у віджеті. Якщо ID присутній в імені папки, вміст папки буде відображено в musdb.</p> <p>Щоб ця інтеграція працювала, musdb під’єднується до Nextcloud за допомогою WebDAV (на жаль, нам довелося використати деякі властивості, ексклюзивні для WebDAV-інтерфейсів Nextcloud і, ймовірно, OwnCloud, що робить нашу інтеграцію несумісною з іншими рішеннями для зберігання даних, які також використовують WebDAV, наприклад, Google Drive). А для підключення через WebDAV необхідна інформація для отримання авторизованого доступу.</p> <p>Щоб налаштувати інтеграцію з Nextcloud, необхідно спочатку встановити базову URL-адресу екземпляра Nextcloud установи на сторінці налаштувань усієї установи. Це потрібно зробити лише один раз для кожної установи і просто надати musdb інформацію, необхідну для визначення місця розташування екземпляра Nextcloud.<br /> Після введення базового URL для екземпляра Nextcloud на сторінці особистих налаштувань musdb можна ввести ім’я користувача та пароль для Nextcloud (в ідеалі - токен додатка [може бути створений у Налаштування &gt; Безпека в Nextcloud]). Після введення цих даних інтеграцію Nextcloud буде активовано.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./20230103_musdb_Nextcloud_Integration-1024x702.webp" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Виджет интеграции Nextcloud можно найти в левой нижней части страницы в боковой панели.</figcaption></figure></p> <h2 id="storinki-ustanov-i-kontaktiv">Сторінки установ і контактів</h2> <p>Сторінки установ і контактів практично не змінилися. Однак у бічні панелі цих сторінок було додано простий, але, можливо, корисний невеликий віджет: Блок адреси для швидкого копіювання/вставки адреси, наприклад, у шапку листа.</p> <h2 id="ob-iekti">Об’єкти</h2> <p>І нарешті: Об’єкти. В об’єктах було додано багато нових полів, в основному для адміністративних завдань.</p> <p>На вкладці “адміністрування” на сторінках об’єктів тепер можна “забронювати” об’єкт. Якщо об’єкт заброньовано наразі або буде заброньовано протягом наступного тижня, у бічній панелі з’явиться відповідний індикатор.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.43.31-1024x534.jpg" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Наразі цей об’єкт заброньовано. Тому у верхній частині бічної панелі відображається повідомлення.</figcaption></figure></p> <p>Для реєстрації історії об’єкта в музеї ми додали кілька журналів:</p> <ul> <li>Пошкодження предмета (вкладка “Реставрація”)</li> <li>Консервація та реставрація об’єкта (вкладка “Реставрація”)</li> <li>Планові перевірки (вкладка “Адміністрування”). Ці перевірки охоплюють, наприклад, перевірку стану, а також аудит повноти інформації про об’єкт у musdb. У цьому розділі є повідомлення, яке може бути надіслано в разі майбутньої перевірки.</li> </ul> <p>Аналогічним чином у musdb тепер можуть бути відображені деакцесії/вибуття об’єктів.</p> <p>Знову прагнучи до найбільш практичних додатків, ми нарешті реалізували прив’язку фактичного / постійного місця розташування об’єкта до “простору”, а не просто ідентифікували його за допомогою текстового поля. Таким чином, тепер можна шукати об’єкти, які наразі не перебувають у місці їхнього передбачуваного постійного розташування.</p> <p>Ми також додали кілька простих текстових полів, які часто присутні в імпорті та запропоновані в контрольному списку вимог до програмного забезпечення від Canadian Heritage Information Network. А саме: гендер об’єкта (для біологічних видів), колір об’єкта і форма об’єкта.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.45.27-1024x927.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Журнал пошкоджень і реставрації/консервації на сторінці об’єкта (вкладка: Реставрація)</figcaption></figure></p> <hr /> <p>Post image: <a rel="external" href="https://www.jpl.nasa.gov/galleries/visions-of-the-future">Courtesy NASA/JPL-Caltech</a>.</p> https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/велике-оновлення-musdb/mars.webp