A blog on museum-digital and the broader digitization of museum work. Zola 2026-10-02T00:00:00+00:00 https://blog.museum-digital.org/uk/authors/jrenslin/atom.xml 2026-10-02T00:00:00+00:00 2026-10-02T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2026/10/02/крізь-хвилі-як-вижити-в-епоху-ші/ <p>Тепер, коли <a href="https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/30/%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F-%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%83-musdb/">попередню версію нового інтерфейсу musdb нарешті випущено</a>, з’явився час написати й про інші аспекти роботи museum-digital. Про більш звичні труднощі. А саме: про нові, ще масштабніші хвилі AI-скраперів і ботів, які з липня цього року знову почали створювати проблеми для наших сервісів.</p> <p>Ми дотримуємося думки, що лицемірство не для нас. Особисто я беру участь у дискусіях про принципи <em>FAIR</em> щонайменше з 2015 року. На той момент вони вже певний час були відомі під цією назвою. Як формалізований документ вони існують із 2016 року, але якщо не зважати на саму назву, ці принципи та дискусії навколо них сягають, гадаю, щонайменше 1990-х років.</p> <p>У сфері культури, де багато установ фінансуються переважно коштом платників податків, ми прагнемо надавати наші дані та сервіси відповідно до принципів <em>F</em>indable, <em>A</em>ccessible, <em>I</em>nteroperable та <em>R</em>eusable, тобто так, щоб їх можна було знайти, отримати до них доступ, забезпечити їхню сумісність та повторне використання. У цьому контексті для нас особливо важливі <em>доступність</em>, <em>інтероперабельність</em> і <em>можливість повторного використання</em>.</p> <p>На практиці доступність має два аспекти. По-перше, там, де це можливо, слід уникати безпосередніх універсальних бар’єрів, наприклад обов’язкової автентифікації. По-друге, слід максимально зменшувати бар’єри, пов’язані з потребами конкретних користувачів. Наприклад, сторінки, призначені для людей, мають бути оформлені з достатнім контрастом.</p> <p>Якщо розглядати інші сервіси та машини як користувачів, що може здаватися дещо редукціоністським, але логічно є значно послідовнішим підходом, то <em>інтероперабельність</em> фактично означає особливу форму доступності. Так само як дані мають надаватися у формі, доступній якомога більшій кількості людей, вони повинні бути доступними й у форматах, які можуть читати машини. В ідеалі без додаткових налаштувань, тобто відповідно до відкритих стандартів.</p> <p><em>Можливість повторного використання</em> ґрунтується на цих принципах. Якщо дані вже вільно доступні іншим, відповідне ліцензування дає змогу творчо використовувати їх повторно.</p> <p>Через десять років після формалізації принципів FAIR нарешті з’явився хтось, хто повторно використовує наші дані у величезних масштабах. Здавалося б, варто радіти. На жаль, усі наші попередні уявлення про те, як саме відбуватиметься таке повторне використання, виявилися хибними.</p> <h2 id="raditi-ai-skraperam">Радіти AI-скраперам?</h2> <p>AI-скрапери, які засипають вебсервіси, а особливо великі й давно усталені інфраструктури, величезною кількістю запитів, стали постійною проблемою приблизно два роки тому. Минулого року museum-digital зіткнувся з першою великою хвилею AI-скраперів. Про це ми писали в попередніх дописах (<a href="https://blog.museum-digital.org/2025/12/09/updates-ai-scrapers-and-resilience/">1</a>, <a href="https://blog.museum-digital.org/2025/12/22/cleaning-out-our-closet/">2</a>, <a href="https://blog.museum-digital.org/2025/12/29/trimming/">3</a>).</p> <p>З одного боку, використання наших даних для навчання моделей штучного інтелекту, безперечно, є повторним використанням. Ба більше, це продуктивне повторне використання: невеликий внесок у навчання технології, яка за нинішнього рівня якості ще десять років тому звучала б як наукова фантастика.</p> <p>З іншого боку, таке повторне використання відбувається без зазначення джерела. AI-скрапери працюють за принципом масштабу, тому машиночитані API їх не цікавлять. Вони намагаються завантажити якомога більше даних і зробити це якомога швидше. Будь-яке пристосування до конкретного сайту, наприклад пошук і використання API, сповільнило б скрапінг. Кількість запитів настільки велика, що вони регулярно призводять до падіння серверів. І нарешті, люди, які найбільше виграють від нинішнього ажіотажу навколо AI, далеко не завжди викликають симпатію.</p> <p><strong>Але принципи залишаються принципами.</strong></p> <p>Не можна заперечувати, що кінцевою метою AI-скрапінгу все-таки є повторне використання. Хоча скрапери використовують HTML замість API, які ми з любов’ю для них створили, вони взаємодіють із нашими сервісами у найбільш доступний для них спосіб.</p> <p>Проблема в тому, що вони грають нечесно. А якщо небачена раніше кількість запитів призводить до падіння та відключення серверів, усі ці принципи втрачають сенс. Сервіс, який взагалі не надає даних, не може надавати їх відповідно до принципів <em>FAIR</em>.</p> <p>У museum-digital ми сприйняли нові запити як можливість удосконалити наше програмне забезпечення. Якщо воно витримує навалу тисяч ботів за секунду, можна впевнено сказати, що воно пройшло перевірку в бойових умовах і є стабільним. Водночас удосконалення нашого програмного забезпечення для публікації даних означало й відмову від функцій, які споживали надто багато ресурсів. Минулого року ми прибрали більшість загальнодоступних можливостей генерування PDF на сервері, а API IIIF перенесли до окремої конфігурації, розрахованої на те, що вона може вийти з ладу, не порушуючи роботу решти наших сервісів. Ми покращили обробку пошукових запитів і запровадили обмеження частоти запитів, тобто кількості запитів, які одна IP-адреса може виконати протягом певного часу.</p> <p>Нова хвиля AI-скраперів, що почалася в липні, ще масштабніша за минулорічну. Цих удосконалень виявилося недостатньо, щоб забезпечити стабільну роботу нашого основного сервера, на якому розміщені робочі бази даних.</p> <h2 id="vid-kozhnogo-za-iogo-mozhlivostiami-skidannia-navantazhennia">Від кожного за його можливостями: скидання навантаження</h2> <p>Ми, однак, продовжили минулорічний курс: аналізували запити скраперів та їхній вплив на стабільність сервера, тобто передусім визначали, які запити потребують найбільше ресурсів, і відповідно змінювали нашу конфігурацію. Важливо: ми <strong>не</strong> збільшували обчислювальні потужності. Сьогодні museum-digital працює на тих самих фізичних серверах, що й два роки тому.</p> <p>Під час аналізу ми виявили два типи особливо ресурсомісткої поведінки, які майже винятково характерні для скраперів, а також для деяких надзвичайно завзятих дослідників, перед якими ми перепрошуємо за те, що тепер регулярно їх блокуємо:</p> <ul> <li>Скрапери переходять за посиланнями на сторінках пошуку, особливо у фасетному пошуку, і зрештою комбінують дедалі більше параметрів. Малоймовірно, що людина шукатиме об’єкти, які «пов’язані з Берліном, і пов’язані з Німеччиною, і пов’язані з установою X, але не пов’язані з установою Y, а також пов’язані з періодом між 1990 і 2000 роками». Для автоматизованого скрапера це цілком нормальна поведінка.</li> <li>Якщо опубліковану сторінку об’єкта оновлено, автоматично зберігається знімок її поточного стану, щоб забезпечити доступ до архівної версії сторінки на певний момент часу. Передусім це потрібно дослідникам, щоб вони могли посилатися на конкретний стан сторінки. У повсякденній роботі архівні сторінки майже не використовуються. Вони також виключені з індексації пошуковими системами. Однак постійне створення нових знімків призводить до появи великої кількості посилань та окремих сторінок, які скрапери можуть сканувати без жодної користі для будь-кого.</li> </ul> <p>Обидві функції справді корисні, але погано масштабуються.</p> <p>Тому ми запровадили <strong>скидання навантаження (load shedding)</strong>. Щоразу, коли виконується пошук або відкривається архівна сторінка, система перевіряє поточне навантаження на сервер. Якщо воно перевищує певний поріг, сервер не виконує складні пошукові запити, причому залежно від рівня навантаження пошук може бути обмежений щонайменше трьома параметрами, або не завантажує архівну сторінку. Натомість користувач бачить попередження про те, що відповідна дія наразі недоступна, а сервер надсилає спеціальний код помилки HTTP. Якщо одна й та сама IP-адреса двічі спричиняє надсилання цього коду, її на певний час блокують.</p> <p>На момент написання цієї статті за два місяці ми таким чином заблокували загалом <strong>131 014 530 IP-адрес</strong>, з яких <strong>5 802 771</strong> заблоковано зараз.</p> <p>Цей підхід відповідає нашим принципам: ми намагаємося бути справедливими до всіх. Але якщо користувачі поводяться нечесно й ігнорують рекомендації, ми також не вважаємо себе зобов’язаними продовжувати грати чесно.</p> <p>На жаль, цей підхід працює на рівні блокування цілих IP-адрес. Оскільки «резидентські проксі», які раніше ми просто називали ботнетами, що заражають домашні роутери, стають дедалі серйознішою проблемою, цілком можливо, що звичайні користувачі, які справді зацікавлені в museum-digital, самі того не знаючи, також розміщують у себе вдома AI-скрапер. Боюся, я вже зіткнувся з таким випадком: одна колега без жодної очевидної причини не могла отримати доступ до museum-digital зі своєї домашньої мережі. В іншому цей підхід виявився напрочуд ефективним: кількість запитів майже не зменшилася, але наші сервіси тепер загалом працюють стабільно.</p> <p>Єдине падіння сервера відтоді сталося позавчора і було спричинене поєднанням активності ботів та помилки в наших контрольованих словниках. Останнє вже цілком наша провина.</p> <h2 id="gra-z-tsiframi-strategiia-zhurnaliuvannia">Гра з цифрами: стратегія журналювання</h2> <p>Після того як описані вище заходи фактично повернули стабільність нашим загальнодоступним порталам, залишилася одна проблема з внутрішніми сервісами: завантаження файлів стало неймовірно повільним. З’ясувалося, що величезна кількість запитів, які постійно записувалися в журнали, перевантажувала SSD.</p> <p>Тому ми вимкнули загальне журналювання доступу й тепер записуємо лише ті запити, які спричиняють помилки або надто повільну відповідь. Через це ми маємо менше інформації для реагування на нові хвилі запитів і справжні атаки. На щастя, вони також зазвичай спричиняють реальні помилки, які ми все ще можемо виявляти.</p> <h2 id="spravedlivist-i-fairnist">Справедливість і FAIRність</h2> <p>Завдяки цим заходам нам знову вдалося уникнути більш радикальних стратегій, які обмежували б доступність для користувачів, як людей, так і машин, наприклад повного блокування цілих регіонів світу або встановлення програмного забезпечення на кшталт <a rel="external" href="https://github.com/TecharoHQ/anubis/">Anubis</a>.</p> <p>І знову ж таки, нам поки що не довелося модернізувати обладнання та платити за це, хоча зрештою це, можливо, все-таки буде потрібно. Та й з інших причин це може бути цілком розумним рішенням.</p> <p>Цілісне розуміння власної інфраструктури, програмного забезпечення, обладнання та системного адміністрування, а також здатність розглядати всі ці компоненти разом і відповідно діяти дуже допомагають.</p> <p>Але якщо ця історія щось і показує, то передусім те, що навіть у такі непрості часи хостинг відповідно до принципів <em>FAIR</em> і надалі можливий.</p> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>AI Use</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p><em>(Зображення до допису згенеровано за допомогою Anima Base v1)</em></p> </div> </div> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2026/10/01/braving-the-waves-surviving-in-times-of-ai/1422001-masterpiece-best-quality-score_7-dis-Animaanima_baseV10-2.png.webp 2026-09-30T00:00:00+00:00 2026-09-30T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/30/попередня-версія-нового-інтерфейсу-musdb/ <p>Протягом останніх місяців ми працювали над новим, повністю переробленим інтерфейсом користувача musdb. У двох попередніх дописах у блозі ми вже розповідали про причини та масштаби цього оновлення (<a href="https://blog.museum-digital.org/2026/05/05/musdb-reimagined-a-preview/">1</a> англійською, <a href="https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/19/musdb-reimagined-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD-%D1%96-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/">2</a>). В останньому з них ми також представили запланований графік релізу. Отже, настав час першої попередньої версії.</p> <p>Відсьогодні ввечері користувачі musdb бачитимуть повідомлення із пропозицією спробувати новий інтерфейс. Виникає очевидне питання: чи готовий він до повноцінного використання? Насправді однозначної відповіді немає. Під час розробки ми насамперед зосередилися на функціях, які використовуються найчастіше, тоді як деякі менш уживані розділи musdb у новому інтерфейсі поки що повністю відсутні. Перш ніж перейти до майже повного переліку та категоризації функцій, яких у новому інтерфейсі ще немає, розглянемо кілька його ключових нових можливостей і переваг.</p> <h2 id="nova-arkhitektura-novi-mozhlivosti">Нова архітектура, нові можливості</h2> <p>Як ми вже неодноразово пояснювали в попередніх дописах, найскладнішою і водночас фундаментальною частиною оновлення інтерфейсу musdb став перехід до іншого архітектурного підходу. У старому інтерфейсі кожна сторінка є окремим скриптом, а всі ці скрипти використовують спільні функції у фоновому режимі. Тому відкриття сторінки або, наприклад, збереження форми потребує повного перезавантаження сторінки, разом з усіма даними, які при цьому взагалі не змінилися. На перший погляд це здається неефективним з погляду продуктивності та використання пропускної здатності. Так воно і є. Це також помітно безпосередньо під час роботи: наприклад, після надсилання форми сторінка повертається на самий верх.</p> <p>Рефакторинг бекенд-коду musdb для створення більш багаторазової, тестованої та логічної структури триває вже понад п’ять років. Безпосереднім результатом цієї роботи стало поступове розширення API musdb, про яке ми час від часу згадували в блозі: функції, що використовувалися для звичайного, зрозумілого для людини інтерфейсу, стали також доступними для обміну даними між машинами.</p> <p>Новий інтерфейс став результатом завершення цього рефакторингу. Це застосунок на TypeScript, повністю побудований на API musdb. З одного боку, це означає, що потенційно будь-яка дія, яку користувач може виконати через графічний інтерфейс musdb, буде доступна й для автоматизованого виконання через API. З іншого боку, це спрощує розробку: оскільки ми самі всюди використовуємо API, підтримувати його в належному стані стає значно простіше (див. також <a rel="external" href="https://en.wikipedia.org/wiki/Eating_your_own_dog_food">цей принцип</a>).</p> <p>Завдяки новій архітектурі інтерфейс повністю обробляється в браузері. Під час надсилання форм на сервер передаються лише змінені значення. Після завантаження застосунку це суттєво зменшує обсяг переданих даних. Так само під час навігації перезавантажуються лише ті частини сторінки, які справді змінюються. Це зменшує навантаження як на сервер, так і на клієнт та відповідно підвищує продуктивність.</p> <h3 id="avtomatizatsiia-za-dopomogoiu-vebkhukiv">Автоматизація за допомогою вебхуків</h3> <p>Саме завдяки новій архітектурі в musdb стало можливим додати систему вебхуків, яка дає змогу автоматично реагувати на зміни в musdb. Налаштувати вебхуки можна в налаштуваннях установи в новому інтерфейсі. Зверніть увагу: оскільки система вебхуків працює на основі нової архітектури, вебхуки, налаштовані в новому інтерфейсі, не спрацьовуватимуть під час роботи у старому інтерфейсі, доки доступні обидві версії. Див. також: <a rel="external" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Webhook">Wikipedia про вебхуки</a>.</p> <h2 id="onovlennia-dizainu">Оновлення дизайну</h2> <p>Повне переосмислення дизайну, звісно, дало нам змогу створити значно зручніший і більш упорядкований інтерфейс. Судячи з відгуків, які ми вже отримали, хоча їх поки що небагато, нам це вдалося. Схожі функції, які раніше були розподілені між різними частинами однієї сторінки або навіть різними сторінками, тепер об’єднані в одному розділі. Зайві або незрозумілі опції було прибрано. Там, де все могло залишитися як раніше, воно загалом таким і залишилося, адже попри свої недоліки старий дизайн також отримував чимало позитивних відгуків.</p> <p>У попередніх дописах у блозі ми вже докладно показували окремі частини нового інтерфейсу. Для цієї статті важливо інше: оновлення дизайну також передбачає відмову від деяких зайвих, невдало продуманих або фактично контрпродуктивних функцій.</p> <h2 id="perelik-funktsii-iaki-shche-ne-realizovano">Перелік функцій, які ще не реалізовано</h2> <p>Нижче наведено перелік функцій старого інтерфейсу, які ще не реалізовано в новому, у деяких випадках із додатковими поясненнями. Якщо певної функції в цьому переліку немає, найімовірніше, її вже реалізовано.</p> <h3 id="funktsiyi-iaki-tochno-bude-realizovano-ale-iakikh-poki-shcho-nemaie">Функції, які точно буде реалізовано, але яких поки що немає</h3> <h4 id="tsili-storinki">Цілі сторінки</h4> <ul> <li>Загальна сторінка пошуку зображень об’єктів ще не реалізована</li> <li>Підрахунок відвідувачів</li> </ul> <h4 id="navigatsiia">Навігація</h4> <ul> <li>Система сповіщень</li> </ul> <h4 id="inshi-instrumenti">Інші інструменти</h4> <p>У старому інтерфейсі вони доступні в розділі «Інструменти» на інформаційній панелі або в однойменному підменю навігації.</p> <ul> <li>Генератор QR-кодів</li> <li>Календар</li> <li>Список процесів</li> <li>Список завдань</li> <li>Управління знаннями / міні-вікі</li> <li>Перевірка гіперпосилань</li> <li>Скорочення URL</li> <li>Перевірка узгодженості під час перенесення даних із полів вільного тексту до контрольованих полів</li> </ul> <h4 id="funktsiyi-dostupni-v-kil-kokh-rozdilakh-musdb">Функції, доступні в кількох розділах musdb</h4> <ul> <li>Нотатки (для будь-якої сторінки)</li> <li>Інтеграція з Nextcloud</li> <li>Інтерфейс для користувачів з обмеженими правами<br /> <em>Інтерфейс має приховувати кнопки надсилання та інші елементи, якщо користувач не має права виконувати відповідну дію. Наразі це реалізовано лише в небагатьох випадках, хоча на рівні бекенду права доступу вже застосовуються.</em></li> </ul> <h4 id="storinki-ob-iektiv">Сторінки об’єктів</h4> <ul> <li>Оглядові сторінки <ul> <li>Меню сортування</li> <li>Список спостереження</li> <li>Перегляд списком / редагування більшості полів у табличному вигляді</li> </ul> </li> <li>Бічна панель <ul> <li>Попередження, якщо об’єкт наразі зарезервований</li> <li>Статус редагування запису про об’єкт, наприклад відкритий, заблокований або архівований</li> <li>Налаштування експорту для XML; швидкий експорт уже працює</li> <li>Пропозиції щодо покращення</li> </ul> </li> <li>Вкладка основних даних <ul> <li>Редагування перекладів</li> <li>Пропозиції тегів на основі зображення об’єкта</li> <li>Пропозиції тегів на основі опису об’єкта</li> <li>Можливість додавати джерела / посилання на джерела для подій</li> </ul> </li> <li>Вкладка додаткових даних <ul> <li>Налаштування статусу публікації для окремих полів даних</li> </ul> </li> <li>Вкладка адміністрування <ul> <li>Вилучення об’єкта з фондів</li> </ul> </li> <li>Вкладка місцезнаходження <ul> <li>Посилання на управління позиками</li> </ul> </li> <li>Більша частина вкладки реставрації / консервації</li> <li>Вкладка історії даних <ul> <li>Інтерфейс керування версіями</li> </ul> </li> <li>Власний / налаштований користувачем інтерфейс редагування об’єктів</li> <li>Порівняння об’єктів</li> </ul> <h4 id="storinki-ustanov">Сторінки установ</h4> <ul> <li>Сторінка редагування установи <ul> <li>Вкладка для самокатегоризації установ / опитування</li> </ul> </li> <li>Налаштування на рівні установи <ul> <li>Налаштування запланованого автоматичного створення експортів</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="storinki-kolektsii">Сторінки колекцій</h4> <ul> <li>Ієрархія та сортування</li> <li>Сторінка редагування</li> <li>Додавання тегів до колекцій</li> </ul> <h4 id="seriyi">Серії</h4> <ul> <li>Сторінки редагування серій <ul> <li>Ієрархія</li> <li>Сортування об’єктів серії</li> <li>Бічна панель <ul> <li>Налаштування видимості серії на публічній сторінці установи</li> <li>Можливість групувати пов’язані записи словника для редагування в nodac</li> </ul> </li> </ul> </li> </ul> <h4 id="nalashtuvannia-koristuvachiv">Налаштування користувачів</h4> <ul> <li>Сторінки редагування інших користувачів <ul> <li>Налаштування прав користувачів</li> </ul> </li> <li>Налаштування власного облікового запису <ul> <li>Експорт даних власного облікового запису</li> <li>Налаштування WebDAV (для підготовки самостійно запущених імпортів даних)</li> <li>Налаштування сповіщень</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="kontakti-adresna-kniga">Контакти / адресна книга</h4> <ul> <li>Сторінки редагування контактів <ul> <li>Експорт vCard</li> <li>Список пов’язаних бібліографічних записів (буде реалізовано на сторінці пошуку літератури)</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="primishchennia">Приміщення</h4> <ul> <li>Ієрархія</li> <li>Сторінки редагування <ul> <li>Відображення даних датчиків</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="vistavki">Виставки</h4> <ul> <li>Сторінки редагування <ul> <li>Вкладка для публікацій, пов’язаних із виставкою</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="slovniki-dovidkovi-dani">Словники / довідкові дані</h4> <ul> <li>Ще не опублікована функція каталогу-резоне</li> <li>Твердження</li> </ul> <h3 id="funktsiyi-iaki-vzhe-realizovano-ale-iaki-shche-tochno-potribno-vdoskonaliti">Функції, які вже реалізовано, але які ще точно потрібно вдосконалити</h3> <ul> <li>Сторінка редагування об’єкта <ul> <li>Прив’язування нещодавно прив’язаних сутностей на вкладці основних даних</li> </ul> </li> </ul> <h3 id="funktsiyi-iaki-bude-vidaleno">Функції, які буде видалено</h3> <ul> <li>Загальні функції сторінок <ul> <li>Закладки<br /> <em>Браузери значно краще працюють із закладками, ніж musdb. А musdb у будь-якому разі працює в браузері.</em></li> </ul> </li> <li>Сторінка об’єкта <ul> <li>Вкладка «Дослідження провенансу»<br /> <em>Відгуки дослідників провенансу, а також здоровий глузд і наш власний досвід показали, що нинішня реалізація загалом невдала. У майбутньому в musdb може з’явитися окремий загальний розділ для управління дослідницькими проєктами, який справді виконуватиме завдання, для яких ми створили цю функцію.</em></li> <li>Введення даних у вигляді вільного тексту за допомогою відповідно підготовленого QR-коду</li> <li>Інструмент «Запитати експерта»</li> </ul> </li> <li>Розділ статей (майже не використовувався)</li> <li>Функції для подкастів (ніколи не публікувалися)</li> <li>Сторінка серії <ul> <li>Офлайн-каталог HTML<br /> <em>Це рішення належним чином не підтримувалося вже близько десяти років. Крім того, завдяки значно ширшій доступності інтернет-з’єднання рішення на основі API стали набагато гнучкішими.</em></li> <li>Налаштування режимів відображення опублікованих сторінок серій</li> </ul> </li> <li>Чат</li> <li>Налаштування стартової сторінки користувача після входу<br /> <em>Основним і найнадійнішим способом повідомляти про оновлення musdb та інших інструментів museum-digital є блог, стрічка якого вбудована в інформаційну панель. Якщо всі користувачі час від часу відкриватимуть інформаційну панель, зростає ймовірність того, що вони дізнаватимуться про оновлення. Крім того, уніфікований процес входу полегшує розуміння повідомлень користувачів про помилки, пов’язані зі входом і запуском системи.</em></li> </ul> <h4 id="funktsiyi-iaki-shche-potribno-obgovoriti">Функції, які ще потрібно обговорити</h4> <ul> <li>Сторінка об’єкта <ul> <li>Налаштування кнопок соціальних мереж. З огляду на доступний набір таких кнопок і сучасні тенденції використання соціальних мереж, можливо, доцільніше просто відмовитися від цієї опції.</li> </ul> </li> </ul> <h2 id="shcho-tse-oznachaie-dlia-podal-shogo-planu">Що це означає для подальшого плану?</h2> <p>Як легко побачити, роботи ще чимало. Однак основну її частину вже виконано, і ми повністю дотримуємося запланованого графіка. Для всіх, хто залежить від функцій, яких поки що немає в новому інтерфейсі, стара версія залишатиметься доступною приблизно до 22 листопада. Водночас для більшості користувачів musdb у своєму нинішньому стані вже має задовольняти більшість або навіть усі їхні потреби краще, ніж старий інтерфейс.</p> <p>До 22 листопада обидві версії залишатимуться доступними, щоб користувачі могли поступово перейти на нову. Ми будемо раді Вашим відгукам і продовжуватимемо регулярно оновлювати нову версію.</p> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>AI Use</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p><em>(Зображення до допису згенеровано за допомогою Anima Base v1)</em></p> </div> </div> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/30/попередня-версія-нового-інтерфейсу-musdb/1636002-masterpiece-best-quality-score_7-dis-Animaanima_baseV10.png.webp 2026-09-19T00:00:00+00:00 2026-09-19T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2026/09/19/musdb-reimagined-поточний-стан-і-графік-оновлення/ <p>У <a href="https://blog.museum-digital.org/2026/05/05/musdb-reimagined-a-preview/">травні 2026 року</a> ми анонсували масштабне оновлення інтерфейсу користувача musdb. Відтоді нова версія набуває дедалі чіткіших обрисів, тож тепер ми можемо представити конкретний графік її впровадження.</p> <h2 id="masshtab-i-prichini-onovlennia"><strong>Масштаб і причини оновлення</strong></h2> <p>musdb як інструмент існує майже від самого початку роботи museum-digital у 2009–2010 роках. Спочатку його створили як інструмент для внесення даних про об’єкти, призначених для публікації. Відтоді цілі та сфера застосування musdb значно розширилися: з простого інструменту для внесення та публікації даних він перетворився на повноцінну систему управління музейними колекціями та роботою музею. Водночас базова архітектура інтерфейсу користувача залишалася майже незмінною.</p> <p>Упродовж років до системи додавали багато нових функцій. Однак їх зазвичай розміщували так, щоб не заплутувати наявних користувачів і не порушувати усталені робочі процеси. У результаті сам musdb працював добре, проте його інтерфейс роками розвивався без чіткого довгострокового плану та систематичної розробки стабільних універсальних компонентів.</p> <p>З 2009 року значно змінився й ширший технологічний контекст. Веброзробка стала іншою. Нам більше не потрібно перейматися Internet Explorer, сумісність між браузерами суттєво покращилася, а вебзастосунки сьогодні можуть бути набагато інтерактивнішими. Щоб повною мірою скористатися цими можливостями під час подальшої розробки musdb, необхідно докорінно змінити його архітектуру.</p> <p>Архітектура musdb переходить від традиційного вебсайту з великою кількістю окремих сторінок до <em>Single Page Application</em> (SPA). Тому йдеться справді про повне переписування інтерфейсу. Замість того щоб генерувати сторінки на сервері й лише відображати їх у браузері, інтерфейс musdb тепер повністю генеруватиметься безпосередньо в браузері, а через відповідні добре задокументовані API завантажуватимуться лише потрібні в конкретний момент дані.</p> <p>Це означає, що навіть для простого збереження функцій старого дизайну їх, або принаймні спосіб їх представлення, потрібно реалізувати заново. Водночас оновлення дає чудову нагоду зробити інтерфейс більш упорядкованим і зручним, а також переосмислити функції, які раніше залишалися малопомітними або майже не використовувалися.</p> <p>Хоча в майбутній версії на технічному рівні, принаймні щодо інтерфейсу користувача, практично все буде новим, це не означає, що на концептуальному рівні все має суттєво змінитися. Нова версія musdb збереже знайому базову структуру сторінок: списки, сторінки редагування та сторінки для додавання нових записів. Збережеться і принцип сторінок редагування з вкладками, а також, за кількома винятками, ті самі поля даних і їхня послідовність.</p> <h2 id="nevelikii-poperednii-ogliad">Невеликий попередній огляд</h2> <p>Оскільки багато речей залишаться знайомими, варто поглянути й на те, що зміниться. Нижче ми покажемо кілька таких нововведень у коротких скринкастах. Більшість із них стосується оглядових сторінок і сторінок зі списками, які вже готові до впровадження.</p> <h3 id="navigatsiia">Навігація</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-navigation-customization-eng.mp4"></video><figcaption class="wp-element-caption">Скринкаст показує, як тепер можна додавати окремі пункти меню до панелі швидкого доступу та прибирати їх звідти. Панель швидкого доступу та список інших розділів musdb тепер розташовані ближче один до одного.</figcaption></figure> <h3 id="novi-mozhlivosti-fil-truvannia">Нові можливості фільтрування</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-search-filter-eng.mp4.crf28.mp4"></video></figure> <p>Короткий скринкаст із майбутньої версії musdb. Як це вже було розпочато у старому дизайні musdb, тепер не лише об’єкти, а й багато інших типів записів отримають нові можливості фільтрування.</p> <h3 id="tri-rezhimi-vidobrazhennia-ogliadiv">Три режими відображення оглядів</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-search-toggle-display-eng.mp4.crf28.mp4"></video><figcaption class="wp-element-caption">Усі оглядові сторінки матимуть єдину логіку відображення. Дані можна буде переглядати у вигляді сітки, списку або таблиці.</figcaption></figure> <h3 id="infrastruktura-dlia-paketnoyi-obrobki-na-vsikh-ogliadovikh-storinkakh">Інфраструктура для пакетної обробки на всіх оглядових сторінках</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-search-batch-edit-eng.mp4.crf28.mp4"></video><figcaption class="wp-element-caption">Усі оглядові сторінки тепер мають інфраструктуру для вибору та пакетної обробки записів. Наприклад, уже зараз можна одночасно публікувати або приховувати одразу кілька груп об’єктів чи колекцій. На інших оглядових сторінках поки що немає функцій пакетної обробки, пов’язаних із вибраними записами. Однак завдяки спільній інфраструктурі реалізувати такі функції за потреби тепер буде значно простіше.</figcaption></figure> <h3 id="interaktivni-ogliadi">Інтерактивні огляди</h3> <figure class="wp-block-video"><video controls="" src="./musdb-publish-from-list-eng.mp4"></video><figcaption class="wp-element-caption">Тут показано, що на всіх оглядових сторінках для типів даних, які можна публікувати, — колекцій, об’єктів, груп об’єктів, виставок, подій і заходів — статус публікації кожного запису відображатиметься в одному й тому самому місці. Натиснувши на статус публікації, запис можна буде приховати або опублікувати безпосередньо зі списку.</figcaption></figure> <h2 id="koli-zh-z-iavit-sia-onovlennia">Коли ж з’явиться оновлення?</h2> <p>Наразі розробка просувається без суттєвих труднощів, а необхідні компоненти для майже всіх функцій уже готові. Залежно від того, якими функціями ви користуєтеся, новий інтерфейс уже зараз може замінити старий у більшості типових сценаріїв роботи. Однак для повноцінної підтримки всіх поширених сценаріїв використання необхідно щонайменше повністю завершити сторінку редагування об’єктів. Очікується, що вона буде готова не пізніше кінця вересня. Після цього відбудуться презентації та перехідний період, протягом якого стару й нову версії можна буде використовувати паралельно. Це має забезпечити плавний перехід від старого інтерфейсу користувача до нового.</p> <figure class="wp-block-table"><table class="has-fixed-layout"><tbody><tr><td>14.09.2026</td><td>Публікація допису в блозі.</td></tr><tr><td>28.09.2026 - 04.10.2026</td><td>На інформаційній панелі musdb з’явиться повідомлення про новий інтерфейс користувача. Воно міститиме посилання на нову версію, якою вже можна буде користуватися як альтернативою.</td></tr><tr><td>30.10.2026</td><td>Презентація нового інтерфейсу користувача на зустрічі користувачів museum-digital. До цього моменту новий інтерфейс буде повністю готовий.</td></tr><tr><td>01.11.2026</td><td>Процес входу в систему буде змінено так, щоб користувачі за замовчуванням переходили до нового інтерфейсу. У ньому з’явиться повідомлення про зміну, а протягом певного часу також залишатиметься можливість перейти до старого інтерфейсу.</td></tr><tr><td>02.11.2026, 13:00</td><td>Вступна презентація (німецькою мовою).</td></tr><tr><td>06.11.2026, 13:00</td><td>Вступна презентація (англійською мовою).</td></tr><tr><td>16.11.2026, 10:00</td><td>Вступна презентація (німецькою мовою).</td></tr><tr><td>22.11.2026</td><td>Повідомлення на інформаційній панелі буде прибрано разом зі старим інтерфейсом користувача.</td></tr></tbody></table> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>AI Use</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>Зображення до публікації створено за допомогою Anima Base v1.</p> </div> </div> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2026/09/14/musdb-reimagined-update-release-schedule/1704001-masterpiece-best-quality-score_7-dis-Animaanima_baseV10.webp 2025-02-14T00:00:00+00:00 2025-02-14T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2025/02/14/короткий-change-log-за-грудень-2024-та-січень-2025/ <h3 id="gruden-2024"><strong>Грудень 2024</strong></h3> <h4 id="frontend"><strong><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/frontend/">Frontend</a></strong></h4> <ul> <li>Дати у транскрипціях (<a rel="external" href="https://de.wikipedia.org/wiki/Text_Encoding_Initiative">TEI</a>) тепер парсяться незалежно від використання <code>when=""</code> або <code>when=''</code>.</li> <li>Нотатки до маркувань тепер відображаються на сторінках об’єктів. <ul> <li>Раніше їх не було, тепер реалізовано через підказку (tooltip), яка з’являється при наведенні на маркування – аналогічно до приміток до подій.</li> </ul> </li> </ul> <h4 id="musdb"><strong><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/musdb/">musdb</a></strong></h4> <ul> <li>Назви та описи виставок і груп об’єктів тепер можна перекладати.</li> <li><strong><a href="https://blog.museum-digital.org/2025/01/13/version-control-batch-transfer-between-data-fields-of-object-records/">Версіонування</a></strong></li> <li>Журнал “поточних місцезнаходжень” об’єкта можна експортувати у форматі CSV.</li> <li>Завантажені зображення об’єктів тепер можна приховувати або публікувати пакетно (аналогічно до описаної раніше реалізації, але в меню зображень).</li> <li><strong>Розширення <a rel="external" href="https://de.handbook.museum-digital.info/musdb/API/index.html">API</a></strong>, нові функції: <ul> <li>Передача розмірів об’єкта.</li> <li>Список зображень і ресурсів, пов’язаних із об’єктом.</li> <li>Метадані зображень.</li> <li>Публікація / приховування зображень об’єкта.</li> </ul> </li> </ul> <hr /> <h3 id="sichen-2025"><strong>Січень 2025</strong></h3> <h4 id="frontend-1"><strong><a rel="external" href="https://de.handbook.museum-digital.info/musdb/API/index.html">Frontend</a></strong></h4> <ul> <li>Додано сортування ескізів об’єктів за “естетикою” (докладніше в окремому блозі).</li> </ul> <h4 id="musdb-1"><strong><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/musdb/">musdb</a></strong></h4> <ul> <li>Уніфіковано максимальну довжину поля “Нотатка до годин роботи” (тепер однаково в UI та базі даних).</li> <li>Виправлено проблему при перемиканні між установами під час перевірок на узгодженість.</li> <li>Додано можливість пошуку літератури за редактором.</li> <li><a href="https://blog.museum-digital.org/2025/01/13/version-control-batch-transfer-between-data-fields-of-object-records/">Пакетне переписування тексту з одного вільного текстового поля в інше.</a></li> </ul> <h4 id="importer">Імпортер</h4> <h5 id="golovne"><strong>Головне</strong></h5> <ul> <li>Автоматична трансформація дат життя для осіб. Наприклад, рік смерті “01.01.2012” тепер відображається як “2012” (раніше – “01.01.2012”).</li> <li>Символи “?” та “(?)” прибираються з початку та кінця імпортованих ключових слів.</li> <li>Різні види дужок у назвах ключових слів замінюються на звичайні круглі дужки.</li> </ul> <h5 id="parser"><strong>Парсер</strong></h5> <ul> <li>Жорсткіша внутрішня обробка налаштувань, всі імпорти тепер підтримують <code>start_at</code>. <ul> <li>Важливо для повторного імпорту, якщо він переривається через нові, ще не враховані елементи, а також для налагодження.</li> </ul> </li> <li><strong>Нові парсери:</strong> <ul> <li><strong><a rel="external" href="https://de.wikipedia.org/wiki/Metadata_Object_Description_Schema">MODS</a></strong> (переважно бібліотечні дані).</li> <li><strong>Faust-експорти</strong> для <a rel="external" href="https://st.museum-digital.de/institution/87">Händel-Haus</a>.</li> <li><strong>XML-дампи з MuseumPlus Classic</strong> (MsSQL &gt; XML-експорт по таблиці &gt; імпорт).</li> </ul> </li> </ul> <h5 id="vipravlennia-pomilok"><strong>Виправлення помилок</strong></h5> <ul> <li>Поле “Користувач” у Primus-парсері було неправильно пов’язане з подіями виробництва.</li> <li><strong>Матеріал / техніка</strong> у парсері BeeCollect для музеїв промисловості Саксонії тепер правильно імпортуються.</li> </ul> <h4 id="frontend-cli"><strong>“Frontend” (CLI)</strong></h4> <ul> <li>Додано можливість відключати імпорт окремих розділів через командний рядок.</li> <li>Оновлено довідковий текст для CLI-інструменту.</li> </ul> <h4 id="nodac"><strong><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/nodac/">nodac</a></strong></h4> <ul> <li>Поділ ключових слів тепер правильно обробляє випадки, коли термін містить назви місць або часові позначки. <ul> <li>Наприклад: <code>"Шолом; Берлін"</code> → ключове слово <code>"Шолом"</code> + місце <code>"Берлін"</code>.</li> </ul> </li> <li>Пошук за двозначними ключовими словами тепер враховує як ключові слова, так і загальні терміни.</li> <li>Часові значення тепер можна об’єднувати прямо зі сторінки редагування часу.</li> </ul> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>AI Use</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>Post image generated using Anima Base v1.</p> </div> </div> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2025/02/14/state-of-dev-december-2024-january-2025/typing-2025-01.avif 2025-01-23T00:00:00+00:00 2025-01-23T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/23/невеликий-інструмент-для-перевірки-в/ <p>При виконанні імпорту в museum-digital – особливо під час міграції інвентаризаційних даних – можуть виникати помилки через невідповідність записів. Інструмент імпорту визначає, що була спроба імпортувати раніше невідоме значення в контрольоване поле Musdb. Часто проблеми виникають, наприклад, із ролями учасників або типами надходжень.</p> <p><strong>Приклад:</strong> Попередня база даних музею використовувала ролі учасників замість подієвої структури для позначення того, хто створив об’єкт. У записах музею зазначено, що певний об’єкт має пов’язану особу X, яка позначена як “головний виробник”, а також пов’язаний час Y, позначений як “час виробництва”. Під час імпорту ці ролі (“головний виробник” і “час виробництва”) переводяться у відповідні типи подій museum-digital, щоб сформувати подію: об’єкт був виготовлений особою X у момент Y. Це працює, оскільки терміни “головний виробник” і “час виробництва” відповідають подієвому типу “виробництво”.</p> <p>Якщо певному терміну ще не призначене відповідне значення зі списку контрольованих термінів museum-digital, імпортер припиняє імпорт при першій появі цього терміна в одному з контрольованих полів. З одного боку, це корисно, оскільки дозволяє уникнути витрат ресурсів на імпорт, який все одно не буде завершений. З іншого боку, це створює труднощі, оскільки неузгоджені записи виявляються лише поодинці.</p> <h3 id="novii-dopomizhnii-instrument">Новий допоміжний інструмент</h3> <p>Новий інструмент <strong><a rel="external" href="https://concordance.museum-digital.org/">concordance.museum-digital.org</a></strong> робить цей процес менш складним. Користувачі можуть завантажити всі імпортовані дані певного поля (наприклад, ролі учасників) пострічково та перевірити, чи були вони вже узгоджені зі списками відповідностей.</p> <p>Для записів, які ще не мають відповідного значення, з’являється можливість вручну співвіднести їх із дозволеними варіантами museum-digital через інтерфейс інструменту, а також згенерувати кодові рядки, необхідні для внесення змін до списків відповідностей.</p> <p>Хоча перевірка та розширення відповідних <a rel="external" href="https://gitea.armuli.eu/museum-digital/MDImporterConcordanceLists">списків з відкритим кодом</a> має бути простою навіть для користувачів без технічних навичок, цей метод значно зручніший. Важливо й те, що імпорт більше не потрібно виконувати кілька разів, щоб усунути всі помилки, спричинені невідповідними записами. До того ж, порівнювати значення у звичайній людській мові значно зручніше, ніж використовувати внутрішні ідентифікатори цільових значень для пошуку відповідників.</p> <p><strong>Код перевірки відповідностей доступний за ліцензією MIT <a rel="external" href="https://gitea.armuli.eu/museum-digital/concordance-checker">тут</a>.</strong></p> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-info);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/info.svg);" > info </div> <span><strong>License</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2025/01/23/a-concordance-checker-for-preparing-imports-to-museum-digital/20250123_Concordance_checker_en.avif 2025-01-13T00:00:00+00:00 2025-01-13T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/версіонування-та-перенесення-між-пол/ <p>Новий рік 2025 приносить дві давно очікувані функції в musdb: детальне версіонування даних об’єктів та опцію пакетного перенесення даних між текстовими полями.</p> <h2 id="versionuvannia">Версіонування</h2> <p>Центральною та довго відсутньою функцією в musdb була детальна історія версій записів, яка дозволяла б відстежувати та відновлювати дані після помилкової пакетної обробки або випадкового видалення вмісту полів.</p> <p>Така можливість тепер доступна. Переглянути всі зміни запису об’єкта з моменту початку фіксації змін (травень 2024) можна у вкладці <strong>“Запис даних”</strong> під час перегляду або редагування об’єкта в musdb. У верхній частині вкладки тепер знаходиться нова кнопка <strong>“Відкрити версіонування”</strong>.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D1%96%D0%B6-%D0%BF%D0%BE%D0%BB/./image-1024x700.png" alt="Screenshot" /><figcaption class="wp-element-caption">Детальну історію версій можна відкрити через нову кнопку у верхній частині вкладки <strong>“Журнал змін”</strong> під час редагування об’єкта.</figcaption></figure></p> <p>При натисканні відкривається вікно з таблицею всіх змін запису. Різні аспекти об’єктного запису розподілені по вкладках, а отже, й по різних таблицях, наприклад, для основних даних, адміністративної інформації, зв’язків із колекціями, ключових слів тощо.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D1%96%D0%B6-%D0%BF%D0%BE%D0%BB/./image-3-1024x600.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Історія версій об’єкта представлена у вигляді таблиці у спливаючому вікні. Значення, які були змінені порівняно з попередньою версією, обведені пунктирною рамкою. Порожні клітинки позначені пунктиром збоку. На скріншоті у верхньому рядку відображається найновіша версія (порожня клітинка в колонці “Кінець”).</figcaption></figure></p> <h2 id="perenesennia-za-poliami">“Перенесення за полями”</h2> <p>Другою, часто запитуваною функцією – особливо після імпорту – є <strong>пакетне перенесення вмісту з одного поля об’єкта в інше</strong>. Наприклад, якщо інформацію, що раніше зберігалася у невидимому полі <strong>“Історія об’єкта”</strong>, у майбутньому слід розміщувати у полі <strong>“Детальний опис”</strong>, щоб вона була доступною для публічного перегляду, тепер це можна зробити за кілька кліків одразу для сотень об’єктів.</p> <p>Як і всі інші опції <strong>“Глобального редагування”</strong>, <strong>перенесення за полями</strong> застосовується до всіх об’єктів, які відповідають встановленому критерію пошуку. Функція доступна у <strong>бічному меню списку об’єктів</strong>, як тільки встановлено пошуковий фільтр.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D1%96%D0%B6-%D0%BF%D0%BE%D0%BB/./20250113_musdb_transfer_1-1017x1024.jpg" alt="Weg zum Feldweisen transferieren von Feldinhalten über die Objektsuche." /><figcaption class="wp-element-caption">Якщо встановлено пошуковий фільтр для об’єктів, у нижньому правому куті бічного меню з’являються різні опції для експорту та пакетної обробки. У списку тепер з’явилася нова опція <strong>“Перенесення за полями”</strong>.</figcaption></figure></p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2025/01/13/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D1%96%D0%B6-%D0%BF%D0%BE%D0%BB/./20250113_musdb_transfer_2-1020x1024.jpg" alt="Overlay zum “Feldweisen Transferieren”." /><figcaption class="wp-element-caption">Скріншот нової опції пакетного перенесення об’єктних даних із одного вільного текстового поля в інше. Окрім вільних текстових полів об’єкта, можна вибрати дві <strong>“особливі категорії”</strong>: <strong>“Роздільні вимірювання”</strong> та <strong>“Роздільні дані: матеріал і техніка”</strong>, як показано на скріншоті. При <strong>перенесенні за полями</strong> текст у цільовому полі може бути замінений вмістом вихідного поля або доданий перед чи після наявного тексту.</figcaption></figure></p> <p>Нова функція <strong>“Перенесення за полями”</strong> також доступна через API musdb через нову кінцеву точку: <code>/object/transfer_by_search/{mode}</code>.</p> <div class="my-4 flex flex-col rounded-lg bg-(--admonition-bg)" style="--admonition-bg: var(--admonition-tip);" > <div class="flex items-center rounded-t-lg bg-(--admonition-bg) p-1"> <div class="mx-2 h-4 w-4 text-[0px] [background:var(--url)_center_center_no-repeat] dark:invert" style="--url: url(icons/tip.svg);" > tip </div> <span><strong>tip</strong></span> </div> <div class="pl-4"><p>This content is licensed under a <a rel="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution 4.0 International license</a>.</p> </div> </div> https://blog.museum-digital.org/2025/01/13/version-control-batch-transfer-between-data-fields-of-object-records/20250113_musdb-Versioning_2_EN.avif 2023-11-19T00:00:00+00:00 2023-11-19T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin malygina https://blog.museum-digital.org/uk/2023/11/19/мільйон-обєктів-опублікованих-за-доп/ <p>З учорашнього дня на сайті museum-digital опубліковано понад мільйон об’єктів з музеїв по всьому світу. Вітаємо та дякуємо всім, хто зробив це можливим!</p> <p>До всіх цих об’єктів можна отримати доступ і шукати разом через <a rel="external" href="https://global.museum-digital.org/">museum-digital:global</a>.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/11/19/%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD-%D0%BE%D0%B1%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%B7%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%BF/./White-Minimalist-Simple-Modern-Calligraphy-Thank-You-Instagram-Post-1024x1024.png" alt="" /></figure></p> 2023-02-15T00:00:00+00:00 2023-02-15T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin https://blog.museum-digital.org/uk/2023/02/15/понад-тисячу-музеїв-у-museum-digital/ <p>Минулого тижня museum-digital подолав важливий рубіж. Понад 1000 музеїв по всьому світу до теперішнього часу опублікували хоча б один об’єкт на museum-digital. Пошук за їхніми зібраннями доступний на сайті <a rel="external" href="https://global.museum-digital.org/">global.museum-digital.org</a>.</p> 2023-01-22T00:00:00+00:00 2023-01-22T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin https://blog.museum-digital.org/uk/про-нас/ <p><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org">museum-digital</a> був заснований на початку 2009 року в Біттерфельді як ініціатива музеїв, які прагнули до спільного просування своїх зібрань онлайн. На початку проєкт був присвячений публікації інформації про об’єкти, але незабаром він сягнув нових масштабів.</p> <p><a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/musdb/">musdb</a>, наш інтерфейс введення даних, виріс у самостійну програму інвентаризації. Для забезпечення взаємозв’язку об’єктів museum-digital має власну <a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/about/terminology/">базу даних контрольованих словників</a>, створену і кураторство над якою здійснюють спільні зусилля музеїв, що беруть участь. Для надання окремим об’єктам ширшої цілісності та представницького вигляду ми розробили “<a rel="external" href="https://de.about.museum-digital.org/software/themator/">Тематор</a>”. Таким чином, “видання” museum-digital тепер охоплює не тільки музеї, зібрання і предмети, а й виставки, заходи, групи предметів тощо. При цьому кількість музеїв у museum-digital майже досягла 1000, особливо в Німеччині та Угорщині.</p> <p>Проте початкові принципи залишаються незмінними:</p> <ul> <li>Розвиток здійснюється на підставі зворотного зв’язку від музеїв</li> <li>museum-digital має бути доступний для всіх музеїв, тобто його використання не залежить від розміру, фінансових ресурсів і наявних технічних знань.</li> </ul> <h2 id="blog">Блог</h2> <p>Цей блог доступний для всіх музеїв, які беруть участь у museum-digital. Також тут представлені матеріали від команди розробників. Блог насамперед присвячений розвитку (як змістовному, так і технічному) museum-digital. Однак завжди вітаються матеріали щодо дигіталізації в музеях загалом.</p> <h2 id="mozhlivist-komentuvannia">Можливість коментування</h2> <p>Як у самих музеях, так і в процесі технічного розвитку museum-digital значна, якщо не найбільша, частина роботи проводиться на добровільній основі. Оскільки модерація коментарів є трудомісткою, затратною за часом роботою, особливо для добровольців, функція коментування в цьому блозі відключена. Однак автори матеріалів можуть активувати її для своїх статей.</p> 2023-01-19T00:00:00+00:00 2023-01-19T00:00:00+00:00 Joshua Ramon Enslin https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/велике-оновлення-musdb/ <p>Зазвичай розробка musdb (та інших частин програмного забезпечення museum-digital) відбувається за принципом регулярного релізу. Нова функція розробляється, тестується, а потім вводиться в обіг. Як правило, оновлення виходять без затримок. В останній місяць ми зробили виняток, оскільки в musdb буде багато нових функцій і невеликий редизайн загалом.</p> <p>Нижче представлено деталі оновлення 11 січня, щоб адміністратори та користувачі могли ознайомитися з оновленим дизайном і новими можливостями.</p> <h2 id="nevelikii-redizain">Невеликий редизайн</h2> <p>Десь наприкінці 2020 або на початку 2021 року - коли була випущена перероблена приладова панель, ми представили новий, відмінний від колишнього дизайн musdb. Якщо в старому дизайні бічні панелі розташовувалися з відступом від межі вікна, то в приладовій панелі бічна панель йде до самого лівого краю вікна. Якщо в старому дизайні весь вміст сторінки (за винятком бічних панелей і навігації) розташовувався прямо на тлі, то в приладовій панелі для кожного розділу сторінки передбачено чітко визначені рамки.</p> <p>Поступово сторінки, які зазнали серйозних оновлень (наприклад, сторінка налаштувань усієї установи та сторінка редагування зображень) або були додані нещодавно (управління завданнями; календар), також отримали новий макет сторінки. Таким чином, ми могли поступово впроваджувати новий дизайн і, як ми сподіваємося, змогли підготувати користувачів до того, який вигляд матиме musdb у майбутньому.</p> <p>Але за збереження двох різних макетів сторінок поруч один з одним доводиться платити складнішим обслуговуванням і (очевидно) менш злагодженим користувацьким досвідом. З цим оновленням “новий” макет сторінки буде поширено на всі сторінки.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.25.59-1024x643.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Сторінки редагування тепер мають рамки навколо основних розділів сторінки. У бічній панелі є індикатор (пофарбований у колір поточного розділу musdb), який показує, що це сторінка об’єкта.</figcaption></figure></p> <h2 id="inshi-novini">Інші новини</h2> <p>У листопаді 2022 року ми представили карти, на яких місцезнаходження музею або ближчого, безіменного об’єкта (наприклад, місце знахідки археологічних предметів) можна було визначити простим клацанням миші на карті. Колеги з Баден-Вюртемберга попросили надати їм можливість вводити геокоординати безпосередньо в поле введення, що взаємодіє з картою, оскільки вони вже знають координати, які їм потрібно було вказати. Карти тепер оснащені кнопкою в правому верхньому кутку, яка дає змогу користувачеві відкрити діалог введення геокоординат місця розташування.</p> <figure class="wp-block-image size-full"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./1.jpg" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Місцезнаходження можна вказати як і клацанням по карті, так і введенням координат.</figcaption></figure></p> <h2 id="koristuvats-ki-zviti">Користувацькі звіти</h2> <p>Дотепер звіти в musdb були виключно попередньо складеними та надавалися в комплекті з програмним забезпеченням. Однак, зрештою, музеї часто мають зобов’язання за місцевим законодавством або вже мають форми чи звіти, які загалом можуть бути використані для тієї чи іншої мети. Тепер користувачі можуть самостійно визначати шаблони для форматів звітів і генерувати звіти на основі результатів пошуку, виставки (та її об’єктів) або позики (та її об’єктів). Це може бути використано, наприклад, для автоматичного створення договорів позики.</p> <p>Щоб визначити формат звіту, необхідно мати роль користувача “директор музею” та перейти на сторінку налаштувань усієї установи. У нижній частині сторінки можна завантажити шаблон звіту, в якому будуть відмічені місця, де інформація про об’єкт буде заповнена системою.</p> <p>Для спрощення реалізації та підвищення безпеки на стороні сервера можна завантажувати тільки текстові звіти. HTML може бути найбільш корисним форматом для текстової інформації з форматуванням; CSV - для табличної інформації.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.33.44-1024x551.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Користувацькі шаблони звітів і планування звітів за розкладом на сторінці налаштувань для конкретної установи</figcaption></figure></p> <figure class="wp-block-image size-full"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./image-2.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Користувацькі звіти для конкретної установи, доступні в бічній панелі списку об’єктів</figcaption></figure></p> <h2 id="taimerna-generatsiia-zvitiv-ta-eksportu">Таймерна генерація звітів та експорту</h2> <p>Однією з функцій, про яку часто запитували, але яку досі було важко реалізувати, є можливість для музеїв генерувати експортні звіти автоматично та без участі користувача. Тепер це можливо як для XML-звітів, так і для нових користувацьких форматів звітів.</p> <p>Звіти та експорт за розкладом налаштовуються на сторінці налаштувань усієї установи. Для створення кожного таймінгового звіту необхідно вказати:</p> <ul> <li>дата початку (коли має бути надіслано перший звіт?)</li> <li>інтервал (щотижневий, щомісячний, щорічний)</li> <li>вибірку; зазвичай це пошуковий запит, написаний мовою запитів для пошуку об’єктів</li> <li>електронну адресу одержувача.</li> </ul> <p><em>Примітка: Оскільки musdb використовується багатьма музеями спільно, нам довелося встановити деякі обмеження на цю функцію. Якщо розмір експортованого файлу перевищує 10 МБ (це також розмір, який багато поштових серверів просто забороняють для вкладень), конфігурацію для автоматичного звіту автоматично видаляють, а одержувачу надсилають відповідне сповіщення.</em></p> <h2 id="vvedennia-informatsiyi-pro-literaturu">Введення інформації про літературу</h2> <p>Ймовірно, найбільш затребуваним аспектом musdb є робота із записами літератури. Майже будь-який запит на забезпечення сумісності літературних записів з іншими програмами (наприклад, Zotero для управління бібліографією або бібліотечними каталогами) вимагає наявності поля для визначення типу даного запису про літературу. Те саме стосується і більшості поширених стандартів цитування: У межах одного стилю цитування спосіб цитування для книг відрізняється від способу цитування для статей, для веб-сторінок або для архівних матеріалів.</p> <p>Тепер ми додали це досить важливе поле і - оскільки це можливо за допомогою нового поля - відображаємо BibTeX-подання запису про літературу в новій бічній панелі доступу до літератури.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.35.28-1024x644.jpg" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Нові можливості на сторінках літератури: Додано поле “тип”, а в бічній панелі відображається BibTeX-код літературного запису.</figcaption></figure></p> <h2 id="koristuvats-ki-nalashtuvannia-za-zamovchuvanniam-dlia-dodavannia-novikh-ob-iektiv">Користувацькі налаштування за замовчуванням для додавання нових об’єктів</h2> <p>Музеї мають спеціалізації, як і люди. Це не рідкість, коли люди майже завжди вводять об’єкти, наприклад, певного типу, особливо якщо вони працюють у контексті проєкту, орієнтованого на конкретну колекцію (“Оцифрувати всі картини музею”). Аналогічно, всі користувачі в музеї, найімовірніше, використовують одні й ті самі одиниці виміру об’єктів.</p> <p>Щоб прискорити введення даних у разі таких полів із незмінним вмістом, користувачі тепер зможуть встановлювати значення за замовчуванням для “прямих” текстових полів об’єкта. Однак встановити значення за замовчуванням для посилань [наприклад, на колекції або простори] і полів, що повторюються, набагато складніше, і це поки не передбачено в цьому оновленні. Значення за замовчуванням для формуляра додавання нових об’єктів можна встановити в персональних налаштуваннях.</p> <p>Зверніть увагу, що значення за замовчуванням можна встановити тільки для тих полів, які відображаються на сторінці додавання об’єкта. Що стосується найосновніших і загальнообов’язкових полів, то визначити, які поля доступні на сторінці додавання об’єкта, можна в налаштуваннях усієї установи.</p> <h2 id="zaimi">Займи</h2> <p>Щоб краще уявити процес надання позики в музеї - від запиту, обговорення зі страховиками до остаточного відправлення предметів - ми додали стислий, але, сподіваємося, досить повний контрольний список етапів надання позики в музеї в бічній панелі сторінки позик. Контрольний список охоплює найпоширеніші етапи впродовж усього процесу позики і дає змогу просто зафіксувати прогрес у роботі з позикою. Якщо поле було змінено, то вказується останній користувач, який вносив зміни в цей пункт контрольного списку. Це дає змогу простежити за ходом роботи надалі.</p> <p>Ми також дізналися про дуже очевидний, але досі не помічений приклад: Заявки на позику, які були відхилені. Ми додали поле, якого бракує, щоб врахувати цей статус позики.</p> <p>Нарешті, з’явилася можливість пов’язувати позики з виставками. Усі позики виставки можуть бути перераховані разом на вкладці відповідної сторінки виставки.</p> <p>На мить повернемося до чек-листа: Одним із найбільш примітних пунктів, який можна вибрати в контрольному списку позик, є “обмін метаданими”. Додавання цього пункту може бути спірним, але передбачає такі кроки. У листопаді 2022 року ми додали можливість імпортувати інформацію про об’єкт позики відповідно до майбутнього стандарту EODEM. Ми сподіваємося, що зможемо реалізувати експорт EODEM до того, як оновлення буде перенесено в робочі версії, щоб принаймні музеї, які використовують musdb, могли працювати з позиками з мінімальним дублюванням даних.</p> <figure class="wp-block-image size-large is-resized"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.39.14-1024x728.jpg" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Сторінки позик тепер дають змогу відстежувати статус позики за допомогою контрольного списку і нового поля “Займу відхилено”.</figcaption></figure></p> <h2 id="vistavki">Виставки</h2> <p>Як уже згадувалося вище, позики тепер можуть бути пов’язані з виставками. Нова вкладка на сторінці виставки дає змогу перерахувати всі позики, що відбулися в контексті цієї виставки.</p> <p>Список об’єктів виставки тепер також перероблено. Під час зв’язування об’єкта з виставкою тепер можна вказати виставковий зал, у якому експонуватиметься об’єкт. Якщо ця інформація була введена для об’єктів виставки, список об’єктів цієї виставки буде згрупований за місцями розташування об’єктів.</p> <h2 id="integratsiia-z-nextcloud">Інтеграція з Nextcloud</h2> <p>Продовжуючи тему глибшої інтеграції musdb у повсякденну роботу музеїв, ми додали можливість інтегрувати musdb з музейним сховищем Nextcloud. Якщо інтеграцію з Nextcloud активовано, новий віджет буде доступний у бічній панелі більшості сторінок редагування (наприклад, для кредитів).</p> <p>Цей віджет відображає посилальний ID об’єкта (наприклад, LOA-000000005 для позики з ID 5). Якщо цей ідентифікатор присутній у папці або імені файлу на Nextcloud (наприклад, є папка для всього, що стосується кредиту, яка матиме назву “2022 Loan Brisbane [LOA-000000005]”), musdb може визначити папку або файл як такі, що належать позиці, і перерахувати їх у віджеті. Якщо ID присутній в імені папки, вміст папки буде відображено в musdb.</p> <p>Щоб ця інтеграція працювала, musdb під’єднується до Nextcloud за допомогою WebDAV (на жаль, нам довелося використати деякі властивості, ексклюзивні для WebDAV-інтерфейсів Nextcloud і, ймовірно, OwnCloud, що робить нашу інтеграцію несумісною з іншими рішеннями для зберігання даних, які також використовують WebDAV, наприклад, Google Drive). А для підключення через WebDAV необхідна інформація для отримання авторизованого доступу.</p> <p>Щоб налаштувати інтеграцію з Nextcloud, необхідно спочатку встановити базову URL-адресу екземпляра Nextcloud установи на сторінці налаштувань усієї установи. Це потрібно зробити лише один раз для кожної установи і просто надати musdb інформацію, необхідну для визначення місця розташування екземпляра Nextcloud.<br /> Після введення базового URL для екземпляра Nextcloud на сторінці особистих налаштувань musdb можна ввести ім’я користувача та пароль для Nextcloud (в ідеалі - токен додатка [може бути створений у Налаштування &gt; Безпека в Nextcloud]). Після введення цих даних інтеграцію Nextcloud буде активовано.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./20230103_musdb_Nextcloud_Integration-1024x702.webp" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Виджет интеграции Nextcloud можно найти в левой нижней части страницы в боковой панели.</figcaption></figure></p> <h2 id="storinki-ustanov-i-kontaktiv">Сторінки установ і контактів</h2> <p>Сторінки установ і контактів практично не змінилися. Однак у бічні панелі цих сторінок було додано простий, але, можливо, корисний невеликий віджет: Блок адреси для швидкого копіювання/вставки адреси, наприклад, у шапку листа.</p> <h2 id="ob-iekti">Об’єкти</h2> <p>І нарешті: Об’єкти. В об’єктах було додано багато нових полів, в основному для адміністративних завдань.</p> <p>На вкладці “адміністрування” на сторінках об’єктів тепер можна “забронювати” об’єкт. Якщо об’єкт заброньовано наразі або буде заброньовано протягом наступного тижня, у бічній панелі з’явиться відповідний індикатор.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.43.31-1024x534.jpg" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Наразі цей об’єкт заброньовано. Тому у верхній частині бічної панелі відображається повідомлення.</figcaption></figure></p> <p>Для реєстрації історії об’єкта в музеї ми додали кілька журналів:</p> <ul> <li>Пошкодження предмета (вкладка “Реставрація”)</li> <li>Консервація та реставрація об’єкта (вкладка “Реставрація”)</li> <li>Планові перевірки (вкладка “Адміністрування”). Ці перевірки охоплюють, наприклад, перевірку стану, а також аудит повноти інформації про об’єкт у musdb. У цьому розділі є повідомлення, яке може бути надіслано в разі майбутньої перевірки.</li> </ul> <p>Аналогічним чином у musdb тепер можуть бути відображені деакцесії/вибуття об’єктів.</p> <p>Знову прагнучи до найбільш практичних додатків, ми нарешті реалізували прив’язку фактичного / постійного місця розташування об’єкта до “простору”, а не просто ідентифікували його за допомогою текстового поля. Таким чином, тепер можна шукати об’єкти, які наразі не перебувають у місці їхнього передбачуваного постійного розташування.</p> <p>Ми також додали кілька простих текстових полів, які часто присутні в імпорті та запропоновані в контрольному списку вимог до програмного забезпечення від Canadian Heritage Information Network. А саме: гендер об’єкта (для біологічних видів), колір об’єкта і форма об’єкта.</p> <figure class="wp-block-image size-large"> <p><img src="https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5-%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-musdb/./Screenshot-2023-01-19-at-20.45.27-1024x927.png" alt="" /><figcaption class="wp-element-caption">Журнал пошкоджень і реставрації/консервації на сторінці об’єкта (вкладка: Реставрація)</figcaption></figure></p> <hr /> <p>Post image: <a rel="external" href="https://www.jpl.nasa.gov/galleries/visions-of-the-future">Courtesy NASA/JPL-Caltech</a>.</p> https://blog.museum-digital.org/uk/2023/01/19/велике-оновлення-musdb/mars.webp