Все більше музеїв приєднуються до museum-digital, щоб зробити свої колекції доступними для ширшої аудиторії. Для ефективного пошуку та коректного відображення інформації використовується контрольована термінологія. Це гарантує єдині стандарти опису об’єктів і спрощує роботу з даними. У цьому матеріалі пояснюється, як працюють контрольовані словники, як вводити географічні назви та що робити, якщо потрібного терміна немає в базі.
Як працюють контрольовані словники?
Щоб забезпечити точні результати пошуку та коректне відображення даних, museum-digital використовує нормалізовані дані — контрольовану термінологію. Для їх управління розроблено багатомовний інструмент nodac, який контролює словники museum-digital і може застосовуватися для роботи із зовнішніми термінологіями.
Деякі контрольовані словники безпосередньо пов’язані з введенням і виведенням даних у museum-digital. Ці словники, разом з іншими термінами, доступними через nodac, відкриті для загального використання через веб-інтерфейс та API md:term.
Додавання нових термінів відбувається автоматично: якщо один музей вводить нове поняття, воно стає доступним для всіх. Це дозволяє спільно розвивати наукову лексику для опису колекцій.
Гнучкість у використанні географічних назв
У museum-digital надається перевага сучасним географічним назвам, але система дозволяє враховувати й історичні варіанти. Деякі музеї фіксують історичну назву місця виготовлення предмета, інші — сучасну. Обидва підходи підтримуються, оскільки назви прив’язані до єдиної системи синонімів. Наприклад, пошук за запитом «Львів» також видасть результати для Lwów та Lemberg.
Рекомендується використовувати сучасні назви без політичних позначень, якщо це не є принципово важливим для об’єкта. Наприклад, просто «Київ», а не «Київ, Українська Народна Республіка». Датування об’єкта допоможе точніше визначити його історичний контекст.
Важливо: у системі існує окрема категорія «історичних» місць. До неї входять лише населені пункти, які більше не існують (наприклад, шахтарські селища, що зникли через видобуток корисних копалин). Якщо місто просто змінило назву, але продовжує існувати, воно не вважається історичним.
Як правильно вводити географічні назви
Щоб правильно пов’язати новий об’єкт з уже існуючими даними, рекомендується вводити назву без зайвих слів. Наприклад, «Київ», а не «місто Київ».
- Не додавайте службові слова на кшталт «місто», «село», «селище». Наприклад, «Мезин», а не «с. Мезин» чи «село Мезин».
- Використовуйте службові слова, якщо вони є частиною офіційної назви. Наприклад, «Київська область», «Новгород-Сіверський район», але просто «Дніпро».
- Якщо населений пункт має поширену назву, можна навести курсор на запропоновані системою варіанти та вибрати потрібний район/регіон.
Як додати нову назву, якщо її немає у словниках?
Контрольовані словники постійно оновлюються, але якщо потрібної назви немає, її можна додати вручну.
- Введіть назву населеного пункту у відповідне поле.
- Натисніть «Надіслати» або Enter.
- Відкриється меню внесення нової назви.
Рекомендується уникати службових слів (наприклад, «село», «селище») — їх краще вказати в описі. У цьому ж розділі можна додати інформацію про район, область, країну.
Ми сподіваємося, що ці рекомендації допоможуть вам правильно використовувати контрольовані словники museum-digital, полегшать пошук та внесення нових даних, а також сприятимуть точному й узгодженому опису колекцій. Якщо у вас виникнуть запитання або зауваження, звертайтеся до підтримки museum-digital Ukraine (ukraine@museum-digital.de).
