У цій статті ми поговоримо про структуру даних інформації щодо об’єкта, з якою працює museum-digital. Розуміння цієї теми дасть Вам змогу вибудовувати свою базу даних об’єктів послідовною та акуратною, а також забезпечить актуальність Ваших даних на багато років.

Відправною точкою структури museum-digital є (музейний) предмет. Що вважати окремим предметом, залежить від конкретного музею. Традиції класифікації вельми різні: в одних музеях зображення і рама реєструються окремо, в інших вони розглядаються як єдине ціле. Усі музейні об’єкти, однак, мають одну очевидну властивість – з ними відбувалися якісь події, які фіксують їхню історію. Розберемося детально як такі події реєструються в museum-digital.

---

У museum-digital ці 4 категорії – дійові особи (актори), місця, часи, ключові слова (теги) відображаються в контрольованих словниках. Введення понять до контрольованих словників відбувається автоматично: якщо один музей ввів якесь поняття, воно одразу ж доступне всім музеям у системі. Усі словники доступні на порталі md:term. Про керування словниками можна прочитати на інформаційному сайті md. Якщо коротко: будь-який користувач може їх редагувати в рамках роботи над своїми об’єктами, редактори nodac займаються модерацією. Завдяки спільній роботі над контрольованими словниками, музеї підтримують один одного в розробці спільного наукового лексикону для опису своїх зібрань.

Тепер настав час розібратися, як фіксувати ці типи даних у museum-digital коректно і послідовно. Усі типи подій можна переглянути і вивчити під час їхнього створення, тому ми не будемо концентруватися на цьому. Нам належить поговорити про чотири категорії: Місця, дійові особи, часи та ключові слова, які ці події складають.

Дійові особи – ХТО

1. Дійові особи або актори – це виробники, власники, автори, … об’єктів. Це особи або організації, які мають відношення (описуване подією) до об’єкта. У museum-digital актор реєструється як окрема сутність (тобто незалежно від об’єктів або відносин). Один і той самий актор може бути пов’язаний з багатьма об’єктами через безліч подій.
2. “Дійовими особами” в подіях є особи або об’єкти, що індивідуалізуються. Якщо особа, яка перебуває в певному відношенні до об’єкта, не індивідуалізована (наприклад, окрім імені “Олексій Мельник”, яке часто трапляється, нічого не відомо), то цю особу та її відношення до об’єкта не можна зафіксувати в подіях. У такому випадку як місце запису пропонується відповідний опис об’єкта. Зазначення виробника як “Ткаченко” або “О. Кравченко”, а також “Олексій Мельник”, не розширене нічим (наприклад, відсутні рік народження і смерті, опис особистості та все інше, що характеризує конкретну людину), призводить до того, що дві різні людини з таким ім’ям не можуть бути відокремлені одна від одної в базі даних. Стає незрозуміло, який “Олексій Мельник” має вважатися виробником конкретного об’єкта.
3. Для “первинної індивідуалізації” часто, але не завжди, достатньо назви посади або вказівки виду діяльності: “Олексій Мельник (тесля)”. Така інформація (додавання омонімів) потім додається до прізвища в круглих дужках. Якщо є достатньо іншої інформації (рік народження, рік смерті, опис) або якщо саме прізвище не дуже поширене, такі додатки не слід використовувати.
4. Загальні офіційні або професійні титули, такі як “мер”, не можуть бути індивідуалізовані і тому не можуть бути записані як дійова особа. Такі вищі найменування, як “хімічна промисловість” або “виробник паперу”, також не можуть бути використані як дійові особи: вони не можуть бути індивідуалізовані та не є корпоративними структурами.
5. Такі іменні афікси, як “єпископ”, “князь”, “барон” тощо, також можуть використовуватися як афікси омонімів, але опускаються як частина імені. Приклад: “Князь Ярослав Мудрий” не допускається і стає “Ярослав Мудрий”. Якщо ж таких людей кілька, і тільки один із них заслужив шляхетський титул, то його можна назвати “Ярослав Мудрий (князь)” (тобто з додаванням омоніма). Академічні титули, як правило, опускаються.
6. Імена акторів можуть бути задані редакцією як синоніми. Під час пошуку актора з ім’ям у певній формі буде знайдено також об’єкти, з якими цей самий актор пов’язаний у синонімічній формі імені. Наприклад: Ярослав Володимирович Мудрий = Ярослав Мудрий.
7. Актори можуть бути прив’язані до події (яка, зі свого боку, прив’язана до об’єкта), але можуть мати і загальне відношення до об’єкта. За можливості слід обирати прив’язку через подію, оскільки в такий спосіб фіксується характер відносин між об’єктом і актором. Наприклад, якщо об’єктом є лист від людини А до людини Б, у якому згадується людина С, то слід сформувати три події: “Написано – людина А”, “Отримано – людина Б”, “Згадувалося – людина С”. При цьому, події, за можливості, слід доповнювати інформацією про час і місце.
8. Належність суб’єкта до події, а також (загальна) належність суб’єкта до об’єкта може бути або ” визначеною” або “невизначеною”. Якщо впевненості у визначеності немає, не слід вносити в поле введення додаткових символів або слів, достатньо лише встановлення символу [~] замість [≡] в картці дії.

Дійові особи класифікуються в museum-digital відповідно до сутнісного кодування GND, тобто відносяться, наприклад, до “KIF Companies” або “PIK Reigning Princes, Members of Reigning Princes Houses” або “PXL Literary Figures, Legendary Figures” або …. . Існує 8 класів сутностей і ще 8 класів осіб.

Інформація про “суб’єктів” зберігається в каталозі “персони-інститути”, редагується і збагачується покликаннями на сховища стандартних даних (здебільшого доступних як Linked Open Data – LOD). Таке збагачення можливе тільки для персоніфікованих осіб і корпорацій. У частині збагачення і форм назв museum-digital багато в чому наслідує стандарти, прийняті в бібліотечному світі.

Місця – ДЕ

1. Загалом museum-digital віддає перевагу сучасним географічним назвам. Однак і тут діє правило гнучкості – деякі музеї вказують для предмета у своїй базі даних назву місця виробництва на момент виготовлення предмета, інші музеї вказують сучасну форму назви відповідного місця. museum-digital може працювати і з тим, і з іншим, назви місць задаються синонімічно. Якщо ви шукаєте предмети, виготовлені у Львові, ви також знайдете предмети, де як місце виготовлення вказані Lwów, Lemberg – і навпаки.
2. Місце розуміється не як населений пункт, а як місце в просторі: можна називати регіони (“Чернігівщина”), а також, якщо відомо, записувати “номери будинків” (наприклад, “Чернігів, вул.Шевченка, будинок 1”).
3. При цьому запис завжди краще починати з найменшого значення населеного пункту. Тобто писати не “Україна, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський”, а відразу “Білгород-Дністровський”. Завдяки контрольованим словникам museum-digital система вже знає географічну ієрархію міста. Також працює і з селами та, за потреби, назвами вулиць та номерами будинків. Наприклад, сутність “Фрідріхштрассе 76” уже існує в md, і є частиною вулиці Фрідріхштрассе, що є частиною Берліна, що є частиною Німеччини, Центральної Європи і, відтак, Європи загалом. Для введення таких вдосконалених даних, можливо, буде потрібно спочатку ввести це значення в контрольовані словники.
4. У museum-digital дані про місцезнаходження завжди записуються у вигляді координат; кожному місцю розташування присвоюється тип місця розташування. Найменшою одиницею (або типом) “місця” є будівля. Іншими можливими типами “місць” є вулиці, міста, річки, острови, гори.
5. Особливий тип місця називається “історичним”. До нього належать тільки “місця”, які більше не існують (наприклад, ті, що стали результатом видобутку бурого вугілля). Якщо місце змінило свою назву, але залишилося таким, воно не вважається “історичним”.
6. Крім згадки в описі предмета, існує два способи встановлення зв’язків між місцями і предметами в museum-digital. Найкращий спосіб – пов’язати об’єкт із місцем (наприклад, Карлові Вари) через подію (наприклад, подію виробництва). Таким чином, можна легко зазначити, яку роль відіграло місце для об’єкта (у прикладі: місце виробництва). Другий спосіб – це “загальні відносини”. Про те, що мається на увазі, можна зрозуміти за таким прикладом: сувенірна чашка тайванського виробництва, на якій зображено фантастичний краєвид Бад-Пірмонта (без відповідних написів) і яку продають у Ганновері, має лише дуже непевний і загальний стосунок до Бад-Пірмонту.
7. Відношення між місцем і подією (“місце у виробничій події до об’єкта”), а також загальне відношення між місцем і об’єктом (“місце має якесь невизначене відношення до об’єкта”) може бути як “визначеним”, так і “невизначеним”. Можливо, місце було лише ” ймовірно” місцем виробництва? Може, відношення, яке зберігалося як загальне, стосується скоріше іншого місця (у прикладі: можна тільки припустити, що на фантастичному вигляді зображено Бад-Пірмонт)? Для museum-digital існують тільки ці два стани: “визначений” і “невизначений”. Такі тонкощі позначень, як “можливо”, “імовірно”, “напевно”, “найімовірніше”, “скоріше за все”, “здається” тощо, кожен розуміє по-своєму і тому вводить в оману. Для museum-digital завжди діє таке: “невизначено”. Якщо впевненості у визначеності немає, не слід вносити в поле введення додаткових символів чи слів, достатньо лише встановлення символу [~] замість [≡] в картці дії.

Інформація про місцезнаходження зберігається в центральному каталозі “Географічні будівлі”, відредагована, вибудувана в ієрархію і доповнена покликаннями на сховища даних за міжнародними стандартами ( що доступні як Linked Open Data – LOD).

Час – КОЛИ

Поділ на події та їхні елементи призводить до того, що в museum-digital не існує простого “датування” об’єкта, а є будь-яка кількість “датувань” подій, які приписують об’єкту. Можна датувати “створення шаблону”, “виробництво” або “використання”. Таким чином, інформація про предмет фіксується набагато повніше, ніж у простому (зазвичай такому, що не має додаткових визначень) полі “датування”, яке досі можна зустріти в багатьох базах даних старого зразка.

Вербальні вказівки часу часто бувають оманливими. Такі терміни, як “повоєнний період”, не говорять, після якої війни настав цей період, “бароко” часто сприймається як період, але позначає стиль, що був проявлений у різних регіонах у різний час. Навіть “неоліт” або “епоха третинного періоду” не є однозначними поняттями, оскільки вчені часто перевизначають їхній початок або кінець і все одно розходяться в думках. Museum-digital не є спеціалізованим порталом для будь-якої однієї дисципліни знання, він призначений для вчених усіх спеціальностей, які не надто добре знайомі з часовим словником кожної іншої дисципліни. Він також орієнтований на неспеціалістів. Щоб бути корисним (і зрозумілим) для всіх, необхідні правила роботи з тимчасовими покликаннями.

• Слід уникати використання як часових термінів предметної “часової лексики”. Для того щоб уявити разом речі, які відбулися в один і той самий час, але в абсолютно різних місцях, важливо уникати таких термінів, як “час Мейдзі”, як поняття часу. Речі, які були зроблені у Франції, Мексиці або Єгипті в період, який зазвичай позначається терміном “період Мейдзі” (25.01.1868 – 30.07.1912), мають бути представлені разом із тими, які були зроблені в Японії. На сайті museum-digital “період Мейдзі” вказано як ключове слово, а це означає, що японіку відповідного періоду можна знайти окремо.
• Таким чином, “гарне означення часу” складається здебільшого з цифр і менше з розмежувальних слів, які загалом передають подальший “сенс”. Використання цифр також полегшує переклад часових термінів.
• Існує й інша причина обмежень у формулюванні часових позначень. Система баз даних має ефективно функціонувати і подавати результати пошуку в зручному для сприйняття вигляді, а також давати змогу легко керувати часовими визначеннями. Для такого управління термінами в museum-digital є редактор стандартних даних. Чим менше використовувані тимчасові терміни відхиляються від наведених нижче рекомендацій, тим менше роботи доводиться виконувати редактору стандартних даних. Деякі з наведених нижче рекомендацій відносяться тільки до рекомендованих написань, інші більш точно описують те, що розуміють під часовим терміном у museum-digital (наприклад, позначення епохи стилю в історії мистецтва позначають стиль і, в кінцевому рахунку, не є конкретною одиницею часу). У наступній таблиці також міститься інформація про те, як вводити в museum-digital додаткову інформацію про час (наприклад, для таких доповнень, як “від”, “до”…).

ДОБРЕ І НЕДОБРЕ

Загальне

№	Не оптимально	Краще так	Заувага
1	Біля 1903	1903 [≡|˜]	Який саме період мається на увазі під словами ” біля 1903 року” (або “близько 1903 року”, або “до 1903 року”…), стандартизувати неможливо. Для одного музею ” біля 1903 року” може означати “1900-1906”, для іншого – “1898-1908”. Тому в museum-digital є тільки “1903” (що означає “точно”) і “1903” [≡|˜] (що означає “неточно/приблизно”). Перемикач “точно/неточно” знаходиться на дисплеї подій після внесення часового визначення. Таким чином, спочатку записується “1903” (“точно”), а потім додаєте “неточно” (кліком перемикача [≡|˜]) на дисплеї подій.

Написання

№	Не оптимально	Краще так	Заувага
2	До н. е.	До Р. Хр.	Будь ласка, пишіть однаково, напр: “до Р. Хр.” замість “до н. е.”. І знову, будь ласка, використовуйте дефіс (у сенсі “Точка в часі десь у ць
3	1950-65	1950-1965	Будь ласка, напишіть роки повністю через “-“.
4	20-ті роки	1920-1929	При написанні (“1920-ті роки” замість “20-ті роки”) гарантується, що не маються на увазі 1820-ті роки. Проте, в інтересах багатомовності краще вказувати тільки роки, розділені дефісом.
5	1989/90	1989-1990	Будь ласка, розділяйте початкові та кінцеві позначення дефісом.
6	1900 – 1910	1900-1910	Будь ласка, уникайте зайвих пробілів до і після дефісів.
7	Між 1560 і 1580 рр.	1560-1580	І знову ж таки, будь ласка, використовуйте дефіс (у сенсі “Точка в часі десь у цьому періоді”).

Часи “довкола”

№	Не оптимально	Краще так	Заувага
8	Бароко	Час: 1570-1640 та ключове слово: бароко	На сайті museum-digital епохи стилів вказані під “ключовими словами”. Тому назви епох не повинні використовуватися в позначенні часу. У подібному випадку має сенс додатково ввести як ключове слово термін “бароко”.
9	Династія Цзінь	Час: 265-420 рр. і ключове слово: династія Цзінь	Будь ласка, завжди вказуйте рік, коли покликаєтеся на династію. Династії перелічені в каталозі діячів museum-digital (каталог персон/інститутів). Тому покликання на персону/установу “династія Цзінь” слід використовувати на додаток до часу в цифрах.
10	Даунянська кераміка	Час: 700-500 рр. до н. е. і ключове слово: даунянська кераміка	Не всім одразу зрозуміло. Спробуйте, будь ласка, “перекласти” і замість цього ввести як дату, наприклад, “700-500 рр. до н.е.”. “Даунянська кераміка” – відповідне ключове слово на museum-digital, “даунянсько-субгеометрична кераміка” – теж відповідне ключове слово.
11	Кембрій	Час: 542-488,3 млн. років до н.е. і ключове слово: Кембрій	У випадку з палеонтологічними і стратиграфічними одиницями визначення іноді змінюється, а відтак один і той самий термін використовується для позначення дещо зміщеного періоду. Тому “кембрій” – це не точний час, його слід використовувати як ключове слово.
12	Неоліт	Час: 11000-3500 років до н. е. і ключове слово: неоліт	Терміни на кшталт “неоліт” відносяться до різного часу для різних просторів, і тут у спільноти вчених теж немає єдиної думки… Тому, як і раніше, перевести поняття часу в числовий вираз і додати як ключове слово “неоліт”.
13	Веймарська республіка	Час: 1918-1933 рр. і ключове слово: Веймарська республіка	Республіка – це не поняття часу. Те саме стосується “Першої світової війни” і подібних окремих історичних подій. Однак тут завжди можна ввести як час тільки початковий і кінцевий рік (тобто в прикладі 1918-1933 рр.), а як ключове слово до відповідного об’єкта додати “Веймарська республіка”.
14	Післявоєнний період	Час: 1945-1950 рр. і ключове слово: післявоєнний період	З одного боку, повоєнних періодів було багато (наприклад, 1918-1933, 1648-1658 тощо), з іншого боку, розуміння того, скільки тривав такий повоєнний період, довільне. Будь ласка, вказуйте тільки дати початку і кінця періоду, але не соромтеся додавати “післявоєнний період” як ключове слово.

А також:

Від…, До…, Після…, До…

Часи без певного кінця чи початку розглядаються в museum-digital саме в такому сенсі: “Після 1912 року” не означає щось на кшталт “1913-1920”. Сьогоднішній день – це теж “після 1912 року”, з точки зору часу. Те ж саме стосується і періодів без певного початку: під час пошуку “До 1910 року” враховується 1104 рік.

Ключові слова

Ключові слова полегшують пошук предметів. У museum-digital кожному об’єкту може бути присвоєно будь-яку кількість ключових слів, щоб пошук за зібраннями був успішним і оперативним. Ключові слова також підпорядковуються стандартам даних і за можливості опираються на звичайну практику бібліотечної справи.

У museum-digital ключові слова розглядають як позначення концептів, збагачують покликаннями на загальноприйняті словники (GND, AAT, LCSH…), ієрархізують і надають короткий опис. Ієрархізація дає змогу, наприклад, знайти “конячку-гойдалку” під час пошуку “іграшки”.

Для успішного використання ключових слів під час пошуку і пересилання, а також для зведення до мінімуму роботи зі збагачення та ієрархізації слід дотримуватися таких правил:

→ Вдале ключове слово позначає загальне поняття

У museum-digital контрольовані поняття поділяються на чотири різні царини: географічні назви, імена людей або установ, дати та ключові слова. Відповідні записи мають свої властивості – місце не має року народження, а час – координат. Тому важливо не вводити назви місць, осіб і часу як ключові слова. Ключові слова – це позначення загальних концептів. У museum-digital діє таке правило: як ключові слова допускаються тільки загальні терміни (без місць, дійових осіб і часу).

→ Відповідне ключове слово виникає саме по собі

Одне ключове слово, наприклад “арбалет”, може бути поміщено в ієрархію як “тип” “невогнепальної зброї”. Ланцюжок ключових слів типу “арбалет, щит, шолом, обладунки”, навпаки, важко ієрархізувати або пов’язати із записами в загальноприйнятих словниках. У деяких інших системах баз даних, призначених для інвентаризації музейних предметів, ключові слова представлені тільки одним полем. Для коректного імпорту інформації про предмети з таких систем необхідно, щоб у відповідному полі такої системи завжди використовували одні й ті самі роздільники. Для museum-digital діє таке правило: за всяку ціну уникати ланцюжків ключових слів!

→ Хорошим ключовим словом є “однина”

Поняттям у довідниках ключових слів зазвичай присвоюються терміни в однині. Наприклад, якщо музейним експонатом є історична фотографія, на якій зображено три кошики, то слід використовувати ключове слово “кошик”, оскільки це одне й те саме поняття (“Korb”) для всіх кошиків, навіть якщо в цьому разі його було використано тричі. Є кілька понять, що позначають речі, які зазвичай зустрічаються в парі, наприклад, “взуття”. Тільки в цих – небагатьох – випадках форма множини є більш придатною. Щодо museum-digital діє таке – ключові слова (майже завжди) повинні вказуватися в однині.

→ Належне ключове слово – з повсякденної лексики

Ключові слова мають складатися із загальновживаних, повсякденних визначень. Слід уникати “ланцюжків слів”, а краще розділяти їх на окремі ключові слова, якщо це не шкодить концепту загалом, напр: “друга світова війна” пишеться разом.

→ Гарне ключове слово не має ієрархії

Предметний покажчик museum-digital структурований ієрархічно. Знову додані ключові слова вбудовуються в цю ієрархію редакторами стандартних даних. Тому немає необхідності привласнювати об’єкту кілька ключових слів з ієрархічного порядку, наприклад, привласнювати об’єкту, що представляє собою “пару сережок”, як ключові слова і “сережки”, і “прикраси для вух”, і “ювелірні вироби”. Така ієрархія (“сережка” → “прикраси для вух” → “ювелірні вироби”) уже існує в каталозі ключових слів museum-digital і враховується під час пошукових запитів. У museum-digital діє таке правило: як ключове слово завжди слід обирати найвідповідніший термін; у цьому разі слід уникати ієрархічно вищих термінів.

→ Добре ключове слово – не димінутив!

Поняття “кошик”, що позначається ключовим словом, може бути застосовано і до особливо маленького “кошика”, “кошичка”. Слід уникати зменшувально-пестливих слів. З одного боку, важко встановити розмір, за якого “кошик” є “кошиком”, а з іншого боку, маленький кошичок також ґрунтується на понятті “кошик”.

→ Гарне ключове слово – не “-подібний” або “-видний”…

Якщо форма музейного предмета імітує “грушу”, то за дизайном стоїть поняття “груша”, хоча в просторіччі цей предмет може називатися “грушоподібним”. Якщо поверхня дизайнерського стільця із пластику оформлена таким чином, що складається враження, ніби стілець зроблений із дерева, то слід використовувати ключове слово “дерево” (оскільки саме така концепція лежить у його основі), але в жодному разі не “декор під дерево”, “вигляд дерева”, “імітація дерева” або ” вигляду дерева”. У museum-digital застосовується таке: ключові слова позначають безпосередньо пов’язані з ними поняття. Якщо вони є імітацією, то додатково можна використовувати ключове слово “імітація”. (Виняток становлять терміни з біологічних класифікацій, наприклад, “дельфіноподібний” – тут “-подібний” є частиною звичайного іменування поняття).

→ Гарне ключове слово – це іменник

У загальному випадку прикметники (“штампований”, “лакований”, “дірчастий”…) не підходять як ключові слова. Прикметники часто описують додаткові якості (“срібло з клеймом”), і їх краще помістити в загальний опис предмета.  Як варіант, їх можна замінити відповідними іменниками (у прикладі: “клеймо” і “срібло”).

→ Добре слово не знає “зображення/мотив”

Важко встановити єдину думку про те, чи реалізує картина із зображенням мосту поняття “міст”, чи в цьому випадку міст є мотивом, а “міст (зображення)” – самостійним поняттям. Однак, оскільки основоположним поняттям завжди є “міст”, у museum-digital може бути застосовано таке: ключові слова не потребують додавання  слова “(зображення)”.

→ Хороше ключове слово – сучасне

Для ключових слів слід використовувати нове написання (наприклад, проєкт замість проект). Однак, особливо під час імпорту “старих даних” із музейних баз даних, багато визначень часто вводять у базу даних у старому написанні. Їх або замінюють новим написанням або, якщо вони ще дуже поширені, вносять як синоніми нового написання в індекс ключових слів museum-digital. У museum-digital застосовується нова орфографія.

---

Ми сподіваємося, що запропоновані рекомендації сприятимуть систематичному та уніфікованому внесенню інформації до museum-digital. Це, своєю чергою, сприяє стійкості та довгостроковій цінності даних, що має позитивний вплив на всю галузь досліджень і культурної спадщини.

Запис зроблено: ICOM Deutschland e.V.
Переклад українською: Д-р Сергій Ципишев, Зоряна Ципишева